Коли ми чуємо слово Українці, мене переповнює почуття повноцінності, то що я знаю свою преднодлежность до культури і спадщини моїх рідних не тих щоранку мене буде, і не ті хто мені викладає знання, а ті хто столетіяі творили і творили історію. Всі ті кого ми зараз називаючи свої предками.
1. Вересень уже запалив осінні вогнища в лісах і діброва (І. Цюпа).
В данном предложении вживаються розділові знаки:
- крапка - в кінці речення, щоб позначити його закінчення.
- кома - перед сполучником "і", який відокремлює один іменник (лісах) від іншого іменника (діброва).
2. Вечір висипав зорі на чорнющого неба чоло (В. Гужва).
В даному реченні вживаються розділові знаки:
- кома - перед сполучником "на", щоб відокремити присудок (на чорнющого неба чоло) від підмета (Вечір).
- тире - вказує на зв'язок між основною частиною речення (Вечір висипав зорі) та пояснювальною частиною (на чорнющого неба чоло).
3. Без упину, без утоми, в бурі, в громі, в льодоламі, з-під зимово кори міцно вирвавсь Дніпр старий! (Г. Чупринка).
У цьому реченні вживаються розділові знаки:
- кома - використовується для препозиції (без упину, без утоми, в бурі, в громі, в льодоламі) або для розділення перелічуваних частин речення.
- тире - показує перехід до іншої дійсності і розробляє думку.
- окличний знак - позначає емоційність речення.
4. Ми полюбили і Гомін вулиці, і тишу Дніпра, і хащі лісу (В. Іваненко).
У цьому реченні вживаються розділові знаки:
- кома - використовується для відокремлення перелічуваних частин речення.
- і - сполучник, який відокремлює один іменник (Гомін вулиці) від інших іменників (тиша Дніпра, хащі лісу).
5. Ми ходили в поле зранку: я, Богданчик і Оксанка (М. Щербак).
В данному предложении используются следующие знаки препинания:
- двоеточие - используется для ввода цитаты или перечисления;
- запятая - используется для отделения однородных членов предложения (я, Богданчик и Оксанка).
6. Сплять і лошата, і мальви, і корови, і бджоли, і оси (Л. Костенко).
У данном предложении вживаются следующие знаки препинания:
- кома - используется для отделения однородных членов предложения (лошата, мальви, корови, бджоли, оси);
- запятая перед союзом "и", чтобы разделить элементы перечисления.
Синтаксичний розбір речень:
1. Вересень уже запалив осінні вогнища в лісах і діброва (І. Цюпа).
- Речення має одне просте складне підметне речення.
- Підмет: Вересень.
- Присудок: запалив осінні вогнища в лісах і діброва.
2. Вечір висипав зорі на чорнющого неба чоло (В. Гужва).
- Речення має одне просте безособове речення.
- Підмет відсутній.
- Присудок: висипав зорі на чорнющого неба чоло.
3. Без упину, без утоми, в бурі, в громі, в льодоламі, з-під зимово кори міцно вирвавсь Дніпр старий! (Г. Чупринка).
- Речення має одне просте персоніфіковане речення.
- Підмет: Дніпр старий.
- Присудок: вирвавсь.
- Означення: міцно.
- Додаток: з-під зимово кори.
- Додаткові означення: без упину, без утоми, в бурі, в громі, в льодоламі.
4. Ми полюбили і Гомін вулиці, і тишу Дніпра, і хащі лісу (В. Іваненко).
5. Ми ходили в поле зранку: я, Богданчик і Оксанка (М. Щербак).
- Речення має одне просте зворотне речення з випущеним підметом.
- Підмет: Ми.
- Присудок: ходили.
- Додаток: в поле зранку.
- Означення: я, Богданчик і Оксанка.
6. Сплять і лошата, і мальви, і корови, і бджоли, і оси (Л. Костенко).
- Речення має одне просте складне рчення з однорідними членами речення.
- Підмет: Лошата, мальви, корови, бджоли, оси.
- Присудок: сплять.
- Означення: і.
Шаг 1: Разделим имена существительные на четыре колонки в соответствии с их склонениями.
1) І відміна:
- Клятва
- Земля
- Шосе
2) II відміна:
- Мати
- Здатність
- Знання
3) III відміна:
- День
- Ослиця
4) IV відміна:
- Свято
- Рік
- Ожина
- Удар
- Пам'ять
- Тиша
- Сани
- Дитинча
- Снасть
- Інтерв'ю
- Галузь
- Плем'я
- Тьма
- Огріх
- Маля
Шаг 2: Теперь найдем окончание в выражении "Олега Ольжича: «В людині, затям,…" и заполним его.
Выражение "В людині, затям,…" говорит о том, что мы должны использовать форму окончания в родительном падеже единственного числа. Окончание должно быть согласовано со словом "затям". При этом, в родительном падеже окончание зависит от рода, числа и відміна существительного, к которому оно относится.
В приведенных вариантах есть только одно существительное, которое подходит - "земля" (II відміна).
Окончание в родительном падеже единственного числа для слова "земля" - "і".
