Я іноді замислююся над тим, чому читати книгу цікавіше, ніж дивитися фільм? Потім розумію: читаючи книгу, я представляю героя таким, яким малює його моя уява. Як часто буває таке: після прочитаної книги подивишся фільм і розчаруєшся - герой зовсім не такий, яким я його уявляв...
У книг є ще одне достоїнство: я можу читати думки героїв. Адже це так здорово! Мені подобається, що книгу можна читати коли захочеш, або коли є час. Що її можна взяти із собою куди завгодно. Хіба це не прекрасно?
За ті 5 років, що я вмію читати, я познайомився з різними книгами - від казок, історій із життя школярів до містики й детективів.
Я хочу розповісти про детективи. Багато хто вважає читання детективів порожнім витрачанням часу: кажуть, детективи нічого не вчать. Я хочу посперечатися із цією думкою. Недавно я прочитав серію дитячих детективів автора Д. Соболя. Це невеликі заплутані історії без розв'язки. Доводиться самому шукати відповідь на питання, хто ж злочинець. А якщо в мене не виходило дійти до істини, то наприкінці книги я знаходжу відповіді, які мене дивували своєю простотою.
Ці книги навчили мене Я довідався багато цікавого: виявляється, увігнуті поверхні перевертають зображення, червоні предмети при синіх ліхтарях здаються чорними й багато іншого.
Я сподіваюся, що в житті книги будуть зі мною завжди, тому що в століття комп'ютерів і передових технологій усе ще важливо мати добре серце, бути порядною, а не тільки тямущою людиною. І книги мені до орієнтуватися в цьому дуже складному й такому цікавому світі.
