Давнє слов'янське особове ім'я від прикметника маль - 'малий, невеликий, дрібний'. Однак ім'я могло постати також шляхом усічення від таких двоосновних імен, як Малодобрь, Маломиръ, Малославь, Маловуй і т. п. (Демчук Праслов'янські 108).Найдавніша згадка імені Мал походить із 945 р.: «да поиди за князь нашъ Маль, бѣ бо имя ему Маль князю Дьрьв- ску» (ПСРЛ I 56); деревлянський князь Маль родом із м. Любеча, що біля Києва, він же і Малко Любчанинъ (ЛР ЗО- 33, 491; Туп 242). Пізніші згадки імені приносять пам'ятки XV - XVIII ст. Напр., 1465: Mat Tarhowka (AGZ XIX 2500); 1649: козак Чигиринського полку Малъ Корєнний (РВЗ 43).Від імені утворено багато похідних, як Малик, Малыш, Малко, Малій, Малю- та..., а також патронімів, як Малович, Маленко, Малечкович... Пор. ще 1565: Хведоръ Малевичъ - ратненський міщанин, Игнатъ Маловичъ (Арх ЮЗР ѴІІ/2 273, 307); 1565.
- Привіт, Оксано!
- Привіт, Альонко! Як ся маєш?
- Добре, у мене тепер є справи, тож нудьгувати ніколи! А в тебе?
- Міркую, чим би таким зайнятись, цікавим і корисним водночас… Вибач, а які це в тебе справи з’явились?
- Я навчаю свого двоюрідного брата української мови!
- Та не може бути! Ти ще сама маленька!
- Так, але він молодший від мене. До того ж я добре знаю українську мову і завжди на уроках отримую вищі бали!
- А твій брат зовсім не знає української мови?
- Зовсім! Мої дядько та тітка, його батьки, переїхали сюди з Білорусі, з міста Гомеля, місяць тому. А Сашко вивчав в школі лише білоруську мову!
- Але ж білоруська мова, здається, схожа з українською?
- Це тільки так здається, але насправді слова вимовляються інакше! І орфографія зовсім інша!
- І яким чином ти навчаєш Сашка української мови?
- Поки що дуже просто. Я показую йому предмети та кажу, як вони називаються українською. Він повторює, а потім повинен мені скласти речення з цими словами.
- А ти пробувала давати йому читати українські тексти?
- Так, але він так кумедно читає, що я не можу втриматися від сміху! Начебто хтось узяв та перекрутив усі слова!
- Альонко, мені здається, що я можу до тобі навчати Сашка української мови. У мене є кілька цікавих ідей щодо того, як можна організувати уроки. А також я точно не буду сміятися, коли він стане читати.
- Оксанко, я так вдячна тобі! Ти собі не уявляєш! Мені так потрібна до
- Нема за що! Ну, я побігла! Коли мені до вас прийти?
- Можна завтра о п’ятій, Сашко якраз буде у нас.
- Ну, тоді до зустрічі!
- До зустрічі! Ще раз красно тобі дякую! Побачимось!
- Добрий день! А ви перший раз у Києві.
- Так, раніше не доводилося тут бувати.
- Тоді я хочу порекомендувати, якщо буде вільний час, сходіть до музею ялинкових іграшок.
- Дякую, що порадили. Обов*язково схожу.
- Так! Там дуже цікаво.
- Вибачте, ви мені не відповіли де метро.
- Он там поверніть праворуч, спустіться вниз і пройдіть трохи.
- А не могли б Ви ще підказати де можні пообідати?
- Звісно, найсмачніше і найдешевше в Пузатій хаті.
- Дуже дякую! Допобачення!
- Прощавайте! На все добре!