Відповідь:
Від дієслова бути вживається лише форма с (інколи в поетичній мові для першої та третьої особи однини — єсть), що заступає всі інші форми; зрідка вживаються те архаїчні форми: для другої особи однини — сси, а для третьої особи множини — суть.
Вживання одного дієслова у значенні інших Трапляється, що форми одного дієслова вживаються у значенні іншого. Наприклад:
У значенні наказового може вживатися дійсний іб у формі другої особи теперішнього часу: Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський).
Пояснення:
Відповідь:
- Олександре, ти б краще прочитав якусь книгу, ніж дивився фільм - сказав Олег.
- Я будь-який твір можу продивитися у фільмі та не сидіти за книжками годинами, як це робиш ти.
- Коли ти читаєш твір, то краще звертаєш увагу на всі дрібнички, які зазвичай ставлять у запитаннях у іспитах.
- Я не ставлю у приорітетність найкраще написати іспит. Я переглядаю фільми та відеоролеки завдяки власного задоволення,- відповів Олександр.
- Читаючи книгу, особливо паперову, ти зможеш отримати море задоволень, енергії та позитивних емоцій від творів,-доводив Олег.
- Так. Я це спробую зробити, а потім зрівняю відеофільми та книги,- запевнив Олександр.
-Обов`язково поділися своїми враженнями- попросив Олег. Я впевнений, що книги тобі більше сподобаються, ніж відеофільми.
За що люди люблять зиму? Звичайно, за красу зимової природи – засніжені вулиці й дерева, малюнки на вікнах, сліпуче сонце, що відбивається від льодяної поверхні річок... Я народився і все життя провів у місті, і навіть тут зима відчутно прикрашає звичні вулиці й сірі багатоповерхівки. Сніг ховає під собою всі негарні речі, що є у великих містах – не дуже чисті узбіччя, ями на дорогах, електричні стовпи, непоказні будівлі тощо.
Проте найбільше враження справляє зима у лісі, яку я, нажаль, бачив тільки на фотографіях – календарях та картках. Серед них мені більш за все подобаються такі: височенні ялинки, вкриті пухким снігом, велично стоять на схилі блакитних гір, а крізь їхні віти пробиваються проміні сонця, що заходить. Небо низьке й прикрите хмарами, проте неповністю, і місцями видно клаптики ясного блакитного неба. Відчувається такий безмежний спокій, велична краса, здається, навіть, що ти відчуваєш морозне повітря. Снігу там, мабуть, по пояс, він товстих килимом покриває землю, та під ним вгадуються непевні обриси низьких кущів, великого каміння, повалених дерев.
На кожній вітці кожної ялини лежить сніг, ніби домальований пензлем художника, і прозоре повітря має блакитний відтінок. Кудись вдаль веде широка розкатана дорога, на якій цілими годинами не видно жодної автівки, жодного подорожнього, а по узбіччях цілі кучугури снігу.
Такий зимовий пейзаж ніби за до подорожі – ставай на лижі та вперед! Або сідай у авто та насолоджуйся чарівною природою, бери фотокамеру та збережи цю зимову красу назавжди.