У моїй родині багато традицій і деякі з них навіть здаються мені дивними. Я вважаю, що у кожної сім’ї повинні бути свої традиції, так як саме вони об’єднують рідних людей. Традиції дозволяють нам почути голос предків, відчути їх поруч з нами. Наприклад, в моїй родині щороку на Великдень бабуся будить всіх рано вранці і відрізає всім по пасочці і дає по яєчку, після чого ми можемо потім назад лягти спати і додивитися свій сон. Мені так і не відомо, чому в цей день треба так рано вставати, а бабуся каже, що так було в її дитинстві і тепер вона повторює весь цей ритуал за мамою.
Ще одна традиція, яка мені більше до душі – це щороку першого вересня зустрічатися з близькими родичами і сидіти в кафе. Я розумію, що всі в цей день гуляють, але саме ми за мо родичів. Це став саме той день, коли ми хоча б раз на рік можемо зустрітися і поспілкуватися. Також у моєї бабусі є стереотип про те, що Новий рік необхідно зустрічати в новому одязі, щоб рік був щасливим, тому ми завжди одягаємо на себе нові сукні. Ще є одна кумедна традиція, яка по ідеї не повинна була нею стати: як тільки ми всією сім’єю збираємося на риболовлю і їдемо туди, то мама забуває нагадати татові про те, щоб він захопив з собою снасті. У підсумку виходить, що ми виїжджаємо просто відпочити куди – небудь в гарне місце, так і не наловивши риби.
Всі ці традиції по-своєму забавні і незрозумілі, але це традиції моєї родини і мені вони подобаються. Ти вже знаєш точний день, коли все здійсниться і чекаєш його, тобі стає забавно від того, що твої батьки часом бувають неохайними, хоча самі вчать тебе таким не бути. Я дуже люблю свою сім’ю і поважаю її традиції. Мені дуже хочеться, в майбутньому, перейняти деякі традиції зі своєї сім’ї і перемістити їх у вже свою нову створену сім’ю.
Під цю пору селяни вже готувалися до весни – лагодили транспорт, реманент, вивозили на поля добрива, підготовляли посівний матеріал. Відтак з лютим пов’язано чимало прикмет і завбачень. Люди ретельно стежили за поведінкою погоди, аби передбачити, якими мають бути весна й літо. Адже в лютому сонце повертає на літо. День уже помітно збільшується.
Це місяць особливий: в лютневі дні Баба-Зима зустрічається з Дівчиною-Весною і свариться-скаженіє, бо аж надто не хочеться їй втрачати своєї морозно-льодової влади над землею і водами. Вона то сніжить, то хурделить, то тріщить морозами, щоб показати, що є ще в неї сили. Одночасно котрогось дня може допустити потепління і відлигу, щоб приспати пильність Весни, – і зненацька знову вдарити морозами. Однак, незважаючи на всі потуги, Бабі-Зимі після Стрітення вже не воскреснути, бо Сонце йде до Святого Воскресіння.