Уявімо собі на мить, що українці є однією сім'єю.
Це велика і дружня родина. У ній панує любов і злагода. Усі поважають один одного. Не сперечаються, а дослухаються до думки кожного. Не крадуть. Не ображають нікого. Не обманюють і не використовують інших. Поганих слів не вживають. Усі є добрими і щирими. Безкорисливими і співчутливими. Працьовитими і чесними. Люблять свій край.
У такому випадку зникнуть злочини. Не буде голодних і самотніх людей. Не будуть покинуті діти. У кожного будуть батьки, котрі любитимуть їх. Усі будуть щасливими.
Ось закінчився лютий-місяць, а разом з ним і зима. Настала весна, яку всі з таким нетерпінням чекали. Сонце тепер встає раніше, а заходить пізніше, і з кожним днем гріє все сильніше і сильніше. Птахи, яких так давно не було чутно, почали чірікать все активніше і голосніше. Люди стали знімати з себе теплий одяг і гуляти на вулиці все частіше. Вчителька з приходом весни задала нам написати твір на тему весна.
Пройде ще трохи більше одного місяця і стане з’являтися світло-зелена трава, а за нею і листя на деревах. Почнуть повертатися птиці з теплих країв. Буває так цікаво гати, як вони летять зграями у формі трикутника або овалу. Люди з нетерпінням чекають вихідних, щоб відправитися на природу за місто і насолодитися всією красою весни.