1 Вона знову побачила рідне місто, заметене хуртовиною. Линула тиха музика, симфонічна й меланхолійна. Травневий дощ, суворий та холодний, залив усе нам навкруги. У вітальні була порцелянова лампа, яка надійшла мені у спадок від бабусі. Берізки за вікном стояли, стрункі та гнучкі. 2. Він виїхав додому. Хмарки пливли по небу, аби полити землю водицею. Олексій погодився на відрядження, почувши про підвищення зарплати:) Марія йшла повільно, аби намилуватися красою природи. Мати розмовляла пошепки, щоб Андрійко не прокинувся.
1. Повійнув вітерець, розірвав димчасту хмарку, що заступила сонце (Панас Мирний). 2. Усі словесні мистецтва є динамічними мистецтвами, бо вони виявляються в часі (А. Білецький). 3. Після смерті чоловіка в 1060 році Анна, по суті, стала королевою Франції, оскільки спадкоємцеві престолу Філіппу Першому було лише вісім років (О. Балабко). 4. Сіроманець провів Сашка до узлісся, і потерся мордою об Сашкове плече й так стояв, аж доки запах його і нового товариша не ослаб у глибині темного листопадового вітру (М. Вінграновський). 5. Пиріжки з печінкою вовк, видно, любив з дитинства, бо ковтнув пиріжки, навіть не пожувавши (М. Вінграновський). 6. Якби я завжди розповідала однаково, то моя розповідь стала б фальшивою (Н. Шахрай). 7. Не може бути справжнім сином своєї Вітчизни той, хто не стає справжнім сином матері й батька (В. Сухомлинський). 8. От і горнулися тепер усі чайки до отаманської, мов діти до матері (А. Кащенко). 9. Коли настав час писати конкурсну роботу в Академії мистецтв, Федір Кричевський звернувся до весільного обряду, обравши один з його кульмінаційних моментів — прибирання подругами молодої до вінця (Ю. Белічко).
