Леся Украинка... Ее имя золотыми буквами запечатлелось на скрижалях нашей литературы, нашей истории. Мы строим ей памятники, строим мемориальные комплексы, устраиваем торжественные концерты в ее честь и не подозреваем, что дух ее всегда присутствует среди нас. Женщина-борец, женщина, которая "в сердце имеет то, что не умирает".
Жизнь Леси Украинки — это борьба на протяжении долгих лет не только с давящим культуру народа общественным строем, но и борьбы с болезнью, которая поразила ее еще в 1881 году. Пребывая в состоянии постоянного напряжения, она продолжала писать свои бессмертные произведения. Ее гордый нрав, его самокритичность, принципиальность, трудолюбие, сила воли и верность слову давно стали идеалом для многих современников.
Весна - вона пробуджує у наших душах найщиріші та найніжніші почуття. Весна - найпрекрасніша та найочікуваніша пора року. Пташки радіють теплу навесні. На водоймах тане лід, сніги поступово тануть, починає пробиватися перша весняна яскраво-зелена трава, бруньки набухають , розквітають перші тендітні квіти, з гір біжать гуркітливі струмки, звідусіль, чути спів пташок. Настала весна – одна з найпрекрасніших пір року, оспівана письменниками та митцями.
Весняне небо – блакитне, бездонне та чисте, і по ньому пливуть білосніжні хмаринки. Весною все навколо нас наповнюється звуками, кольорами, запахами, ароматами і нам стає на душі весело. Звідусіль чутно спів птахів, що повертаються із далеких країв і, здається, зараз розповідають однин одному свої пригоди. Всюди розпускаються весняні квіти – перші фіалки, проліски та кульбаби. Весняний ліс – це надзвичайне за своєю красою та чарівністю місце! У легких ароматах квітів вирізняється перша весняна трава, дерева стоять, неначе закутані в легкому пахучому тумані. Особливо нам до душі, коли розквітають яблука та персики, їхні квіти неначе вирізняються з-поміж інших.
Якщо постає питання, як відшукати свій шлях у житті, то це вже добре, бо не в усіх таке питання взагалі постає. Тому відноситися до нього треба серйозно.
Перш за все питання треба розібрати та зрозуміти. Що таке "життя"? Що таке "шлях у житті"? Що таке "свій шлях"?
Розуміти поняття краще через протилежності. Життя краще розуміється та відчувається через смерть. Смерть вказує на те, що люди не безсмерті та не вічні. Як казав Воланд: "Людина смертна, причому смертна раптово". Тобто не треба витрачати час даремно.
Шлях - це не просто дорога. Це щось, яке веде кудись. Тобто є ціль, мета. І до неї треба йти, докладати зусиль та силу волі. Але самої сили волі буде не достатньо, якщо немає натхнення. Натхнення дарує сили та крила. Тобто ціль треба вибирати таку, яка надихає.
"Свій шлях" підкреслює той факт, що ми самі відповідаємо за шлях, який вибрали, нам самим по ньому йти, тому не треба дозволяти комусь іншому робити цей вибір за нас. Батьків, вчителів, суспільство треба уважно вислухати, бо вони мають певний досвід, але вибирати треба самостійно. А ще треба не боятися змінювати шлях, якщо зрозуміли, що йдете не туди, не дивлячись на те, як довго вже йдете та скільки зусиль доклали.
А шукати шлях треба серцем і душею, бо життя не комп’ютерна програма, його не прорахуєш.