абсолютна теперішність (лат. аbsolutus – необмежений) – те саме, що й історична теперішність.
абсурд (лат. аbsurdus -безглуздий) – безглузді твердження; вислови, позбавлені раціонального змісту. абсурд відрізняється від нісенітниці: нісенітниця не істинна, проте не хибна, а абсурдний вислів осмислений і внаслідок своєї суперечності є хибним.
автентичний текст (гр. authenticos – справжній) - достовірний текст певного автора.
автобіографія (гp. autos - сам, вiоs - життя, grapho – пишу) – власний опис свого життя.
автонім (гр. аutos – сам і onoma – ім’я) – справжнє ім’я автора, на противагу імені вигаданому – псевдоніму .
автор (лат. аu(с)tor – створювач) – творець тексту, промови, наукового дослідження тощо.
автореферат (гр. аutos – сам і лат. referre – допові) – короткий виклад автором змісту своєї наукової праці.
авторські слова – 1) грам.: слова, з яких до тексту вводять пряму мову; 2) слова, що належать тільки певному автору і не підлягають змінам: авторські слова тараса шевченка, авторські слова івана франка.
агіографія (гр. hagios – священний і grapho - пишу) – різновид церковної літератури; оповідання про життя осіб, яких церква проголосила святими.
агітаційна промова (лат. agitatio – спонукання до чогось) – промова, що зосереджується на якому-небудь політичному питанні, ідеї, факті, містить заклик до певної діяльності й адресована до широких мас.
аграматизм (від гр. аgrammatos – нерозбірливий) – порушення мовлення людини, що виявляється у неправильному використанні граматичних елементів і форм.
адаптація (лат. adaptatio - пристосування) - пристосування тексту до можливостей сприймання читача.
адгортація (лат. аdhortatio – ) – те саме, що й протропа.
акростих (гр. akrostichos – крайній рядок) – вipш-загадка, в якому початкові букви рядків слово-вiдгадку:
весна — це пора, коли все оживає, коли природа прокидається від глибокого зимового сну. радіють птахи, щебечучи свої веселі дзвінкі пісні, радіють тварини, вилазячи зі своїх норок грітися на сонечку. всі раді весні.
я люблю весну. вона оживляє своїм теплом все навколо. природа розквітає, радує своєю красою та ароматом трав і квітів. сонечко гріє так ласкаво й ніжно, як ніби мамина рука гладить мене по голові.
весна прийшла, розтанули бурульки, та струмочки, дзюркочучи, наспівали прихід весни. з приходом весни все оживає, тане сніг, звільняючи землю від теплого зимового покривала.
на проталинах пробивається молода травичка, вона радіє теплу й світлу. на деревах набухають бруньки, зародки молодих листочків. на фруктових деревах розпустилися білосніжні квіти. бджілки-трудівниці вже всі зайняті справою, збирають квітковий пилок, щоб ми могли спробувати запашний травневий мед.
прилетіли птахи, вони теж всі в турботах. їм прийшов час вити гнізда, щоб вивести своїх пташенят. та й тварини готують норки до народження своїх дитинчат. навесні зароджується нове життя, матінка-земля набирається сил перед літом, коли треба зародити й виносити плоди.
де-не-де на галявинці розпускаються перші весняні квіти: проліски, фіалки, нарциси, крокуси та медунка. аромат, краса й буйство фарб, які радують не тільки око, але і душу. річки та озера під теплом весняного сонця звільняються від крижаного панцира. вони вирують, ходять хвилями, радіють роздоллю і звільненню від морозного полону. ось і дерева прокинулись, вони теж відчули прихід весни. набухають бруньки, а згодом на їхньому місці з’являться молоді зелені листочки.
навесні земля перетворюється на диво. вона виглядає, наче молоденька дівчина в зеленому сарафані з вінком на голові. але не тільки земля поміняла свій білосніжний наряд, зайці й білки теж змінили свої зимові шубки. нарешті вже вони не будуть мерзнути та голодувати.
всі навколо радіють весні: птахи, звірі, люди. прощавайте, морозна холоднеча, холодні вітри та довгі студені ночі! все навколо оживає, у повітрі пахне весною, кипить і вирує всюди життя. всі раді довгоочікуваному теплу.