Наша країна по праву вважається однією з найзеленіших держав світу – майже сорок відсотків України займають ліси. Та які ліси! Корабельна сосна і кедр, берези і ялини… Ліс є джерелом сили і могутності українців. Дух народу його вікова історична основа міцно пов’язані з феноменом лісу. Виробництво і побут, первинні витоки культури українського народу «лісове походження». Житло, домашнє начиння, знаряддя праці та бою, їжу та одяг, дитячі колиски та жіночі прикраси – всім цим забезпечував людей ліс. Дійсно, ліс без жодних перебільшень можна назвати «зеленим золотом» України. Ліс дає людині універсальну сировину – деревину, яка має застосування в багатьох галузях промисловості: паливній, хімічній, легкій; дерево традиційно використовується для будівництва в побуті – для виготовлення предметів домашнього вжитку, начиння.
Неможливо переоцінити і екологічне значення лісів: їх називають «легенями» планети, тому що вони – джерело кисню в атмосфері; випаровування, вироблене деревами, зволожує повітря і пом’якшує клімат, тому ліс має важливе кліматичне регулююче значення. Не слід забувати, що ліс служить притулком і місцем проживання для величезної кількості тварин і рослин, а для окремих видів – єдиним придатним середовищем проживання. Ліс також є джерелом інших цінностей. Він служить джерелом технічної (живиця), лікарської (лікарські рослини – шипшина, звіробій, брусниця, валеріана та інші) і харчової (гриби, ягоди) сировини. Ліс також є середовищем життя для величезної кількості її мешканців (ведмідь, лось, лиса, заєць, білка, тхір, куниця, борсук, дятел і т.д.). На жаль, ми є свідками зовсім іншого ставлення до нашого головного національного багатства. Безконтрольний вивіз за кордон найцінніших порід деревини, неприпустимий мала кількість відновлювальних лісогосподарських робіт – все це і багато іншого руйнує лісове господарство країни.
Мій дядько працює лісником. Він дуже любить свою роботу і багато розповідає про дерева, ліс. Дядько завжди говорить, що у лісів теж безліч проблем. По-перше, лісові дерева, як і люди, страждають інфекційними та неінфекційними хворобами, що викликаються паразитуючими організмами і несприятливими умовами середовища; лісу шкодять також і комахи, що харчуються спочатку пошкодженими деревами, а потім переходять на здорові; нерідко лісові пожежі охоплюють величезні території. З цими проблемами можна ефективно боротися: необхідно утримувати ліс у хорошому санітарному стані, в ньому не повинно бути пошкоджених, упалих і гниючих дерев, пнів, гілок, він не повинен затоплюватися та отруюватися екологічно небезпечними забрудненнями навколишнього середовища. Найбільш дієвими заходами щодо захисту лісів від хвороб, шкідників та пожеж зараз можна назвати просте санітарне очищення лісу від сухостою та сміття, та роз’яснювальну роботу серед населення, яка проводиться учнями шкіл і вузів, пов’язаних з екологією та лісовим господарством, і добровольцями.
Наступною проблемою лісів України, як я вважаю, – це катастрофічне зменшення кількості дерев в результаті вирубки. Ліс вирубують для різних цілей: частина – для промислової переробки, частина – на експорт, а частина – для розчищення землі під сільськогосподарські угіддя чи будівництво. Протягом багатьох століть генофонд наших лісів неухильно погіршується: здавна елітні дерева – модрину і сосну – продавали за кордон, кращі осики відправляли на Захід. Зараз вітчизняні лісівники намагаються поліпшити генетичний фонд майбутніх лісів – за елітним насінням споряджаються експедиції в далекі куточки країни, вирощуються спеціальні насіннєві ліси. А крім цих лісівників та простих громадян, небайдужих до рідної природи, наші живі ліси нікого не цікавлять: держава продовжує закривати очі на незаконні вирубки і експорт дерев, підприємства не бажають хоча б зменшити втрати лісу, адже при лісозаготівлях, транспортуванні та обробці дерев, за підрахунками фахівців, втрачається близько половини того, що добувається Це деревина у вигляді гілок, кори, тирси, обрізків, а іноді і цілих дерев малоцінних порід.
.
Ліс продовжує, як і сторіччя тому «віддавати» нам головне багатство – деревину. З дерева, як і раніше, виробляють домашнє начиння (дерев’яний посуд та інше), меблі, канцелярські товари (папір, олівці), музичні інструменти, іграшки. Ліс продовжує давати нам житло. У наш час дерево дуже активно використовується як будівельний матеріал, причому досить дорогий. До того ж, ліс є дахом для безлічі лісових мешканців. Не зберігаючи раціональний процес вирубки лісу, ми ризикуємо втратити ще і його мешканців, тому що вони являють собою не меншу цінність для всіх нас.
Мені здається, не можна навіть найкрасивішими словами описати наші прекрасні ліси. Нам просто потрібно прагнути, щоб красу лісів побачили і наші нащадки, але, бачачи якими темпами вирубуються ліси, мені стає прикро за них. Так давайте збережемо багатство нашої природи – наші дивовижні українські ліси!
Твір про людину і ліс можна скласти так: Людина і природа взаємодоповнюють одне одного. Наприклад, ліс дарує нам кисень. Недарма дерева називають легенями лісу. Гуляючи в лісі, людина відчуває єдність з природою, знаходиться у повній гармонії з нею та навколишнім світом. Все у лісі приваблює: височенні дерева, надзвичайної краси рослини (квіти, кущі ), співи пташок. Але людина часто нівечить ліс. Кожен з нас, йдучи на природу, повинен пам'ятати, що він у цих місцях - не господар, а лише гість. Тому не слід залишати сміття, мучити дерева надписами, зривати квіточки, спалювати дерева. Від цього ліс страждає та хворіє. Пам'ятаймо про нашу єдність з природою та бережімо її! Слід пам'ятати що все на землі завжди повертається до нас і якщо ми зараз будемо смітити , спалювати ліс то потім наші діти будуть жити в смітті та згарищах. Отже, в нас є вибір -жити в злагоді з природою або продовжувати робити лісу зле. Кожна людина обере свій але пам'ятайте ліс-це наше життя!
Відповідальність- це почуття людини за щось.Це почуття дає змогу побачитилюдину та її внутрішній світ: як вона бачить себе і як вона діє.Напевно це щось більше ніж вчасно здавати роботи,приходити до школи,ходити на уроки,виконувати обіцянки.Це стиль життя.Прагнення завжди поступати правильно.Не розачоровувати близьких і оточуючих,та й самого себе,Відповідати за кожний свій крок.Це здатність людини давати відповіді на,що тобі приносить не хто-небудь,а його величність життя.Це коли людина розуміє наслідки сказаного слова чи зробленого діла,як негативні так і позитивні.Це добросовісне виконання покладення на людину певніх дій.Ось що на мою думку є відповідальність.
Щороку у наш край на білій колісниці прилітає чарівниця-зима. Усе замітає снігом. Особливо милують око взимку ліси та сади. Припорошені снігом, дерева стоять, мов моделі, і чекають свого художника. Саме зимового дня зупинився художник Микола Глущенко перед лісом, аби назавжди залишити нащадкам неповторний витвір природи. На передньому плані картини бачимо берізки, які, схилившись одна до одної, перешіптуються про щось дуже цікаве. Свій лист вони зронили ще восени і тепер щуляться від холоду. Неподалік від них підслуховує їхню таємну розмову одинока красуня ялинка. Зима не змінила її зелених шатів. Але хто її тут посадив? Це ж березовий ліс! Мабуть, птахи або звірі до й поселитися тут. Берізки заглядають на ялинку і уявляють собі, як самі незабаром зазеленіють. У верхній частині плані картини—фіолетово-синьо-сіре небо. Воно ніби зависло над деревами. Здається, ось-ось з небесного мішка посипляться сніжинки. Сніг найкраще видно на передньому плані. Але подекуди вже видно зелену травицю, яка прокидається від зимового сну. На сніг впали тіні від дерев. На задньому плані, у глибині картини видніється березовий лісок. Берізки, напевно, дрімають. Їхні довгі, пошарпані вітром гілки опущені додолу. Сниться деревам тепле сонечко, яке зігріє їх навесні, і зазеленіють березові листочки. Я думаю, художник очікував якихось змін у своєму житті, тому свій настрій передав цією картиною.
Наша країна по праву вважається однією з найзеленіших держав світу – майже сорок відсотків України займають ліси. Та які ліси! Корабельна сосна і кедр, берези і ялини… Ліс є джерелом сили і могутності українців. Дух народу його вікова історична основа міцно пов’язані з феноменом лісу. Виробництво і побут, первинні витоки культури українського народу «лісове походження». Житло, домашнє начиння, знаряддя праці та бою, їжу та одяг, дитячі колиски та жіночі прикраси – всім цим забезпечував людей ліс. Дійсно, ліс без жодних перебільшень можна назвати «зеленим золотом» України. Ліс дає людині універсальну сировину – деревину, яка має застосування в багатьох галузях промисловості: паливній, хімічній, легкій; дерево традиційно використовується для будівництва в побуті – для виготовлення предметів домашнього вжитку, начиння.
Неможливо переоцінити і екологічне значення лісів: їх називають «легенями» планети, тому що вони – джерело кисню в атмосфері; випаровування, вироблене деревами, зволожує повітря і пом’якшує клімат, тому ліс має важливе кліматичне регулююче значення. Не слід забувати, що ліс служить притулком і місцем проживання для величезної кількості тварин і рослин, а для окремих видів – єдиним придатним середовищем проживання. Ліс також є джерелом інших цінностей. Він служить джерелом технічної (живиця), лікарської (лікарські рослини – шипшина, звіробій, брусниця, валеріана та інші) і харчової (гриби, ягоди) сировини. Ліс також є середовищем життя для величезної кількості її мешканців (ведмідь, лось, лиса, заєць, білка, тхір, куниця, борсук, дятел і т.д.). На жаль, ми є свідками зовсім іншого ставлення до нашого головного національного багатства. Безконтрольний вивіз за кордон найцінніших порід деревини, неприпустимий мала кількість відновлювальних лісогосподарських робіт – все це і багато іншого руйнує лісове господарство країни.
Мій дядько працює лісником. Він дуже любить свою роботу і багато розповідає про дерева, ліс. Дядько завжди говорить, що у лісів теж безліч проблем. По-перше, лісові дерева, як і люди, страждають інфекційними та неінфекційними хворобами, що викликаються паразитуючими організмами і несприятливими умовами середовища; лісу шкодять також і комахи, що харчуються спочатку пошкодженими деревами, а потім переходять на здорові; нерідко лісові пожежі охоплюють величезні території. З цими проблемами можна ефективно боротися: необхідно утримувати ліс у хорошому санітарному стані, в ньому не повинно бути пошкоджених, упалих і гниючих дерев, пнів, гілок, він не повинен затоплюватися та отруюватися екологічно небезпечними забрудненнями навколишнього середовища. Найбільш дієвими заходами щодо захисту лісів від хвороб, шкідників та пожеж зараз можна назвати просте санітарне очищення лісу від сухостою та сміття, та роз’яснювальну роботу серед населення, яка проводиться учнями шкіл і вузів, пов’язаних з екологією та лісовим господарством, і добровольцями.
Наступною проблемою лісів України, як я вважаю, – це катастрофічне зменшення кількості дерев в результаті вирубки. Ліс вирубують для різних цілей: частина – для промислової переробки, частина – на експорт, а частина – для розчищення землі під сільськогосподарські угіддя чи будівництво. Протягом багатьох століть генофонд наших лісів неухильно погіршується: здавна елітні дерева – модрину і сосну – продавали за кордон, кращі осики відправляли на Захід. Зараз вітчизняні лісівники намагаються поліпшити генетичний фонд майбутніх лісів – за елітним насінням споряджаються експедиції в далекі куточки країни, вирощуються спеціальні насіннєві ліси. А крім цих лісівників та простих громадян, небайдужих до рідної природи, наші живі ліси нікого не цікавлять: держава продовжує закривати очі на незаконні вирубки і експорт дерев, підприємства не бажають хоча б зменшити втрати лісу, адже при лісозаготівлях, транспортуванні та обробці дерев, за підрахунками фахівців, втрачається близько половини того, що добувається Це деревина у вигляді гілок, кори, тирси, обрізків, а іноді і цілих дерев малоцінних порід.
.
Ліс продовжує, як і сторіччя тому «віддавати» нам головне багатство – деревину. З дерева, як і раніше, виробляють домашнє начиння (дерев’яний посуд та інше), меблі, канцелярські товари (папір, олівці), музичні інструменти, іграшки. Ліс продовжує давати нам житло. У наш час дерево дуже активно використовується як будівельний матеріал, причому досить дорогий. До того ж, ліс є дахом для безлічі лісових мешканців. Не зберігаючи раціональний процес вирубки лісу, ми ризикуємо втратити ще і його мешканців, тому що вони являють собою не меншу цінність для всіх нас.
Мені здається, не можна навіть найкрасивішими словами описати наші прекрасні ліси. Нам просто потрібно прагнути, щоб красу лісів побачили і наші нащадки, але, бачачи якими темпами вирубуються ліси, мені стає прикро за них. Так давайте збережемо багатство нашої природи – наші дивовижні українські ліси!