Друзі, товариші, брати по духу, а не по крові… Хоча це не родичі і не наші кохані, але їхня доля дуже тісно пов’язана з нашою. Вони нас підтримують, допомагають порадою чи вчинками, сприймають нас таким як ми є, у них є чого повчитися. Іноді вони навіть більше знають про нас, ніж родичі.
Скільки про дружбу вже написано сторінок, знято стрічок та й просто сказано, але завжди знайдеться щось іще, що можна сказати, написати, чи зробити в ім’я дружби. Ще здавна дружбу прославляють, і, що цікаво: не тільки між людьми, а й дружбу людей з тваринами. Особливо серед тварин виділяють собак, скільки вже було таких прикладів, особливо під час війни. Собаки проявляли мужність і рятували своїх хазяїв від, здавалося б, неминучої гибелі.
Тож без дружби нікуди. Я дуже ціную своїх друзів. По-перше, за їх відданість. Я в них абсолютно впевнений. Впевнений, що вони мені не зрадять, що вони відверті зі мною.
Зараз, на нашій планеті дуже мало таких людей, але ми, діти ще можемо усе змінити. Ми можемо довісти іншим, що ми маємо бути гідні, сильні духом і волею!