Кожна пора року по-своєму змінює садок біля мого дому.
Взимку він спить під білим покривалом. Іноді пташка порушить цей глибокий сон. Весною яблуня, малина, смородина одівається у чудовий білий цвіт. На клумбах звеселяють погляд острівці різнобарвної примулки: жовтий, білий, фіолетовий. Літом зелений колір набуває насиченого відтінку. Весело щебечуть пташки. Чарівниця осінь дарує щедрий урожай червоних та зелених соковитих яблук. Розфарбовує листя у жовтий і золотистий кольори. Сухе листя опускається на землю. Дбайливі господарі зберуть опале листя та сухі гілки. Сад уже в очікуванні зими.
-Привіт,подруго!
-Привіт,як ся маєш?
-Все добре,ти сама як?
-Добре,вирішила вже до якого вузу вступатимеш?
-Так,хочу стати дизейнером одягу
-Не знала,що ти маєш творчі здібності,ти ходиш до художньої школи?
-Рік назад закінчила,а ти куди вступатимеш?
-Я ще з дитинства мрію стати лікарем-хірургом,але не знаю чи складу екзамени
-У тебе все обов'язкого вийде,головне вірити в себе
-Дякую за підтримку,чому обрала саме цю професію?
-Мені подобажться створювати щось нове,цікаве та незвичне,а батьки схвалюють твій вибір?
-Звісно,вони поважають його та підтримують мене
-Це найголовніше,ой вже дзвінок
-Пішли у клас швидше