1)«Ця квітка найкраща з усіх»-сказала Катерина. 2)Микола безсумнівно відповів:«Цей екзан дуже легкий,і я його сможу здати.» 3)«Там росло багато квітів»-сказали діти-«ромашки,кульбабки та півники» 4)«Чи буде в нашій країні мир»?—спитав хлопчик—«Головне вірити в це,тоді все буде добре!» 5)«Мої улюблені кольори :білий,зелений та червоний»-сказала я-«але найбільше жовтий,бо це колір сонця»
За добрий урожай - Агронома поважай. Кожна людина хоча б раз у житті замислювалася над тим, що на неї чекає в майбутньому. Яким би не було моє майбутнє, я хочу самостійно творити його та відповідати за свої вчинки, бо головним є не те, чого ми досягнемо в житті, а те, як ми це зробимо. Звичайно, в майбутньому мені хотілося б плідно працювати, давати користь людям та своїй країні, і сподіваюся, мені це вдасться. Іноді замислююсь над тим, чи потрібна ота користь людям? Можна ж просто працювати - і більш нічого. Навчився робити своє діло і роби. Аби платили побільше. Але, не все так просто. Праця будь-якої людини повинна бути корисною. Хіба не приємно, коли твій труд потрібен іншим?Знайти своє покликання — значить виявити себе у праці, яка найкраще відповідала б складові твоєї душі, інтересам життя. Потрібно правильно обирати професію, відчувати свої нахили, навчитися об’єктивно оцінювати себе і свої можливості. Це, на перший погляд, просто, а насправді немає нічого складнішого.
Хочете вiрте, хочете, нi, але вчора в три часи ночi iду я по лiсу .i тут мене ведмiдь попросив пограти на гiтарi, але ж менi ведмiдь на вухо наступив , так менi сказали в музичнiй школi.тут менi ведмiдь сказав щоб я знайшов iди.i ось я згадав, що в мене е поклади в холодильнiку i ми з ведмiдем пiшли до мене додому. прийшли, ведмiдь залiз в холодильник i почав iсти за обидвi щоки, аж шерсть намокла.пiсля того , як вiн поiв, я його попросив пiти наколоти дрова, але вiн не захотiв, як говориться: " як iсть то , а як робить то замерзне".тодi я думав, що вiн поiсть i пiде додому, але не все так бувае, як чоловiк гадае, вiн залишився спати в мене, та ще й на моему лiжку. треба було лягати спати i я лiг, а ведмiдь був таким м"яким , але тут перериває мiй сон мама i будить мене до школи. я з переляку пiдскочив i питаю де ведмiдь, а вона менi говорить , що не треба передавати кутi меду, що це був лише сон. ось таке веселе утро було в мене вчора!
2)Микола безсумнівно відповів:«Цей екзан дуже легкий,і я його сможу здати.»
3)«Там росло багато квітів»-сказали діти-«ромашки,кульбабки та півники»
4)«Чи буде в нашій країні мир»?—спитав хлопчик—«Головне вірити в це,тоді все буде добре!»
5)«Мої улюблені кольори :білий,зелений та червоний»-сказала я-«але найбільше жовтий,бо це колір сонця»