Іменник - це частина мови, що відповідає на питання хто? що? ( Стіл, дівчинка, ручка); Іменники змінюются за числами та відмінками ( однина: учень, множина: учні; н.в. хто? що? учень; р.в. кого? чого? учня; д.в. кому? чому? учневі, учню; зн.в. кого? що? учня; ор. в. ким? чим? учнем; м.в. на кому? на чому? на/в учні, учневі; кл.в. не має питання, учню). Типи зв'язку слів у словосполученні: узгодження - слова в словосполученні узгоджуюются в роді, числі та відмінку; головним словом виступає іменник або будь яка інша частина мови у значенні іменника,а залежними словами можуть бути прикметники, дієприкметники, займенники, числівники (Їстівні гриби, зрубане дерево, сьомий день). керування - головне слово (дієслово) вимагає від залежного (іменник або інші частини мови у значенні іменника) форми певного відмінка (підійти до столу, берег моря). Прилягання - залежне слово має незмінну форму і поєднується з головним тільки за змістом; найчастіше прилягають прислівники, дієприслівники, інфінитиви (зібралися вранці, йшли співаючи, звелів атакувати). Іменники синоніми: Батьківщина - родина; Іменники антоніми: початок-кінець; Іменник у речені може виступати як підмет, присудок, обставина, доповненням. Сподіваюсь, чимось до
сніг-1 сл., 4 букви, 3согл., 1 гл. [сн'ег] з [з] - согл., глух., тв. н [н'] - согл., зв., мягк. е [е] - гол., ударн. г [к] - согл., глух., тв. 4 літер., 4 зв. вітер стих: вітер-підмет (сущ.) вірш-присудок (дієслово) пропозиція непоширене, просте. чистий свіжий сніг блищав сріблом під блакитним шатром неба: сніг-підмет ( сяяв-присудок (дієслово), чистий-визначення ( свіжий-визначення ( сріблом-додаток ( під-додаток (приві блакитним-визначення ( шатром-обставина ( неба-додаток (сущ.) якщо зможеш