1) Речення з відокремленим узгодженим означенням:
Г) В густому повітрі, |насиченому тліном і випарами ґрунту|, ясно горять берези.
2) Речення з відокремленою обставиною:
А. Колесо крутилося, |хизуючись білою, виточеною з берези колодкою|.
_
Речення з відокремленими означеннями – неузгодженим (1) та узгодженим (2, 3):
Д) Вбіг знадвору Василько, 1|в дядьковій кудлатій шапці|, 2|веселий|, 3|розчервонілий|.
Український народ протягом своєї багатовікової історії створив високохудожню літературу, яка посідає гідне місце в світовій культурі. Українська література має велике суспільно-політичне, пізнавальне і виховне значення, бо в ній показано історію народу, його боротьбу проти соціального і національного гніту, боротьбу за волю та щасливе життя. У літературі правдиво відображена соціальна дійсність: різні етапи життя народу, його надії і прагнення.
Художня література — вид мистецтва, що є одним із наймогутніших засобів пізнання людини, інструментом впливу надійність. Саме література розвиває свідомість людини, її почуття, волю, психіку, формує людський характер — отже, створює особистість.
Письменник узагальнює життєві явища, створює типові образи, виявляючи при цьому своє ставлення до подій. Значення письменника, його творчості, а отже літератури, виявляються у тому, наскільки правдиво виражені інтереси і мрії народу. Художня творчість повинна служити людям. З літературних полотен ми дізнаємося про минуле, про сучасне, бачимо мрії людини. В нашій уяві формуються нові поняття, в душах народжуються не знані досі почуття. Саме літературні твори ми сприймаємо насамперед серцем, а вже потім практичним розумом.
Роздає - роз
Зраділи - з
Підняли - під
Розщебеталися - роз
Всохлого - в