Перша збірка поетичних творів Тараса Григоровича Шевченка вийшла в світ у Санкт-Петербурзі 1840 р. під назвою “Кобзар”. Уже самою назвою книги автор засвідчив, що він виступає співцем народних мас. Після видання цієї збірки кобзарем стали називати самого Шевченка. Навіть сам Тарас Шевченко після своїх деяких повістей почавпідписуватися «Кобзар Дармограй».
Зі всіх прижиттєвих видань творів перший «Кобзар» мав найпривабливіший вигляд: хороший папір, зручний формат, чіткий шрифт. На початку книги знаходився малюнк Василя Штернберга: народний співак — кобзар із хлопчиком-поводирем. Успіх “Кобзаря” був величезний. Жодна з попередніх українських книжок не набула такого поширення. Численні рукописні списки з “Кобзаря”, які зберігаються в архівах та музеях, набагато збільшили “тираж” книги. Ця невеличка книжка з 8 творів молодого поета, недавнього кріпака, одразу ж поставила ім’я Шевченка на перше місце в українській літературі. Заборона й вилучення “Кобзаря” після арешту Т.Г. Шевченка 1847 р. зробили цю реліквію української літератури раритетом ще за життя поета. Повернувшись із заслання, не мав свого першого “Кобзаря” й сам автор. У світі збереглося лише кілька примірників «Кобзаря» Т. Шевченка 1840 року.
Султан мав необмежену владу в Османській імперії, адже вважався намісником Аллаха на землі.
Головні убори польської шляхти часто прикрашали султанами, тобто пучками пір'я чи кінського волосся.