Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.
І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.
Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.
Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.
Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !
Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.
І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.
Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.
Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.
Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !
У майбутньому школярі будуть мало знаходитися у класах, завчаючи інформацію з підручників. Замість цього буде так: біологію, наприклад, вони вчитимуть на природі, кожен вид рослин чи тварин можна буде побачити вживу, а паралельно буде пояснюватися теоретичний матеріал.
Іноземні мови вивчатимуться в країнах, де на них говорять. Учнів з учителем вивезуть, наприклад, у Англію на півроку, і вони швидко навчаться говорити англійською в процесі спілкування з англійцями. А найкраще таким чином вивчати географію! Якщо уявити, що ультра швидкісний транспорт вже винайшли, то за урок можна побувати на двох континентах!
А ще у школі майбутнього можна вибрати напрям навчання з п’ятого класу. Якщо в тебе добре з мовами та літературою, йдеш у гуманітарний клас, розбираєшся в математиці та фізиці – в математичний і так далі. Це допомагає школярам познати свої здібності та правильно обрати майбутню професію.
Гадаю, в майбутньому шкільних оцінок не буде. Тому що учні не просто зубритимуть підручники та будуть розв’язувати ті ж самі задачі, а виконуватимуть дослідницькі та творчі завдання, а результатами ділитимуться на святкових конференціях. Їм допомагатимуть вчителя, які будуть багато займатися індивідуально.
Я впевнена, така школа буде всім подобатися. Нікого не треба буде примушувати відвідувати її, ніхто не захоче пропустити жодного заняття, тому що вчитися там буде дуже цікаво. А ще я сподіваюся, що реальна школа майбутнього буде навіть краще, ніж я уявляю.