Друг пізнається в біді. Так, так і є. Якщо у вас трапилася біда, то першим, хто прийде на до буде саме друг.Він спробує зробити все, що завгодно, щоб до навіть якщо знає, що нічого не може. І від його зусиль вам — і йому теж — стане легше.Коли ви потрапите в неприємну ситуацію, то тільки один залишиться з вами. навіть якщо ця ситуація дуже складна. Іноді, звичайно, допомагають не тільки друзі, але зазвичай це відбувається тоді, коли ви самі можете легко впорається з неприємностями, і до виходить чисто символічна, непотрібна.Хоч це і теж приємно. Але в такій біді, де всі опускають руки і відходять в сторону, до тільки вірний друг. І тоді, нарешті, стане зрозуміло, хто ж саме з усіх ваших друзів-приятелів — просто так, знайомий, з яким можна поговорити, зіграти у футбол, але не більше того, а хто — справжній друг, на якого можна покластися в скрутну хвилину і який до завжди.Якщо та людина, яку ви вважали одним, не зміг до вам в біді і не кинувся на виручку — задумайтеся, а може бути, ви самі були недостатньо уважні по відношенню до нього? Раптом ви теж колись не до йому, пропустили, недогледіли — і тепер він віддаляється від вас?
Хліб у народі завжди берегли,цінували,ставилися до нього,як до святині. Про нього люди створили багато приказок,пісень,і навіть повір*їв. Моя прабабуся говорила,що не можна надкусити та недоїсти шматок хліба. А скільки існує звичаїв та обрядів,які не обходяться без хліба,наприклад,весілля. Весільний хліб,коровай,шишки треба швидко з*істи,щоб не засохли,бо в молодих "життя всохне" Отож, і не дивно,що про хліб писали й пишуть письменники. " З хлібом у нас зустрічають гостей, хліб на весіллях цвіте в короваї. І кращих немає на світі вістей, ніж - хліб уродився у рідному краї"
