1. Бережімо честь народу, найкоштовнішу перлину.
2. Простягаю руки до сонця, всього світлого
оборонця.
3. Скарби здобуті неправдою,не дають користі.
4. Уздовж озер сполосканих блакиттю, лежить
дорога вся дощами зрита.
5. Дивлюсь на вас людей, не надивлюся.
6. У рідний край грозою вмитий, ведуть усі шляхи на
світі.
7. А ми веселі хлопчаки,снігами бігли нав .
8. Низькими хмарами підперта, не спить Говерла.
9. Що в піснях несуть вони, вуличні барди
улюбленці площ?
10. Шпак, пташина перелітна повертається
додому, в’є гніздо в дуплі старому.
11. Вони прийшли зимѝ, тумани.
12. А ми табун лякливих баранів, не в змозі слова
вимовити проти.
1. Окремо з ні пишуться такі заперечні займенники → ні про що, ні перед чим, ні від кого, ні до якого
2. Додаванням частки ні до відносних займенників утворюються → заперечні займенники
3. У якому рядку правильно зроблено морфологічний розбір виділеного займенника у реченні:
Хто не любить правди, той не любить і того, хто говорить правду.
Того – займенник, початкова форма – той, вказівний, однина, чоловічий рід, Зн. відм., у реченні є додатком
4. Пишемо через дефіс → казна-що, будь-який, хтозна-який
5. Додаванням часток аби-, де-, -сь, будь-, -небудь, казна-, хтозна- до питальних займенників утворюються → неозначені займенники
6. У якому рядку є тільки неозначені займенники? → хто-небудь, деякий, казна-що
7. Всі слова – займенники → хто-небудь, всякий, свій, котрий, я
8. Всі слова є особовими займенниками → вони, нас, нами
9. Окремо з ні треба писати всі слова в рядку → ні для чого, ні з ким, ні про що, ні до якого
10. Всі слова є займенниками → деякий, хтось, всякий, ми
11. У якому реченні займенник його є присвійним? → Його думки були про рідний край
12. Укажіть правильне закінчення визначення:
Займенником називається повнозначна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх
Я люблю наш старий парк. У ньому добре в будь-яку пору року, але особливо красиво тут восени. Я приходжу сюди помилуватися осінніми деревами і яскравими осінніми барвами.
У парку тихо. Чути тільки, як шарудить під ногами опале листя. Нині тут господарює осінь. Кожному деревцю вона подарувала свій неповторний наряд.
Зовсім скоро почнеться прощальний карнавал – останній бал чарівниці-осені. До нього вже підготувалися тоненькі осинки – надягли свої червоні намиста з монетками-листочками і тихенько побрязкують ними на вітрі.