Ми зараз живемо у вік космічних швидкостей і комп’ютерних технологій, у столітті, в якому кожного дня отримуємо різну інформацію. У кінці минулого століття багато вчених, осліплених великими можливостями кіно, телебачення й комп’ютера, прогнозували зникнення книжної культури взагалі. Для чого паперові книжки, якщо можна подивитись фільм? Так, можливості інформаційних технологій сьогодні досягли таких висот, куди не заглядали наукові фантасти. Але я сподіваюсь, що книги назавжди залишаться великим надбанням людської культури. Починаючи читати нову книгу, я чекаю зустрічі з новою людиною, героєм або негідником, принцом або жебраком. Я аналізую той чи інший образ, створюваний автором, уявляю його одяг, рухи, погляди свого героя. Саме цього не може дати віно та телебачення, вони ж пропонують вже готовий образ, не залишаючи простору для польоту фантазії. А читання книг передбачає роботу думки й серця, а не просто використання «готового продукту». Важливо при цьому, які ми обираємо книжки. Усім відомо, що зараз у продажу з’явилася велика кількість низькообробної літератури, тому треба бути розбірливим під час вибору книжок. Можна «ковтнути» усі детективи і любовні романи, нічому не навчившись. А книга – це глибочезне, невичерпне джерело знань. Тому не можна відноситись до книг, як відпочинку чи розваги. Книжка повинна сприяти духовному розвитку людини. Прочитую останню сторінку, закриваю книжку, а серце не хоче з нею розлучатися. Вона увійшла у моє життя, за торкнула струнку моєї душі, ця книга змусила задумалися мене багато над чим. А може, я ще повернусь до неї, перечитаю, знайду щось нове. Я вважаю, що кожен читач у справжній книзі знаходить для себе щось у будь-якому віці. Не випадково до книги тягнуться й діти,, й дорослі, й дуже часто кілька поколінь в одній сім’ї «вихоплюють» один в одного одну й ту саму книгу. Звісно, для пошуку певної інформації розумніше використати комп’ютер: він швидко знайде й надасть необхідну відомість. Хіба не цікавіше побачити красу рослинного та тваринного світу або гати за зміною молекули, ніж прочитати про це у підручнику? Тут, звісно, книжка поступається кіно й телебачення, але якщо говорити про художні твори, я ніколи не обрав екранізацію. Книжка передає нам досвід минулих поколінь, їхні ідеали, шляхи пошуку істини. І в наш час Інтернету та космічних польотів книгу ніщо не замінить. Я впевнений, що людство буде завжди берегти й цінувати книжку.
Людина не може існувати без духовних цінностей. Про матеріальні цінності і зовсім говорити не доводиться, адже їх необхідність зрозуміла для всіх за замовчуванням. А ось з духовними цінностями зовсім інша справа – сучасні люди чомусь нерідко їх заперечують, ставляться до них трохи зверхньо, вважаючи, що завжди можна обійтися без духовного, якщо матеріальне в порядку. Але особисто я не можуть з цим погодитися. Я впевнений, що наше українське суспільство має ряд духовних цінностей, дотримуватися які просто зобов’язаний кожен свідомий громадянин. Які ж цінності найбільш дорогі в нашому суспільстві? На що варто звертати увагу, щоб бути адекватним, корисним і цінним членом суспільства, а не безглуздо проживати своє життя, проводячи роки в порожній діяльності? По-перше, такою цінністю є повага до старших, особливо – до своїх рідних. Кожна людина, коли приходить у світ, не може вижити самостійно, їй необхідна турбота і повноцінний догляд. Вона отримує все це і зростає здоровою і задоволеною життям. Саме в цей період дуже важливо не забути про те, хто допоміг тобі вирости, хто доглядав за тобою. Дуже важливо потім віддячити цим людям взаємністю. З роками батьки зовсім не стають молодшими і більш сильними фізично. Навпаки, вони старіють і в літньому віці їм необхідний догляд. Діти не мають права забувати про те, що їх батькам потрібна їхня до вони зобов’язані допомагати своїм батькам у всьому, бути хорошими дітьми. Цінність такого ставлення дуже висока, я думаю, що вона є однією з найвищих. Повага до батьків і до м повинна бути обов’язковою в житті кожної свідомої людини.
Улюблена будет правильно