1.Квіття виноградної лози, та листя скіфські й сучасні мотиви в химернім
поєднанні - все це він збирався подати на виставку. 2 Дослідникам у пригоді
стало все: і фантазія, й інтуїція і точні дані здобуті в порівняльних студіях.
3.Вже чого з ним не робили: роботи йому не давали, з лавки нічого не
продавали усовіщали, арештовували, забирали в нього папір, книжки, а він
складав свої пісні. 4. В житті своїм до всього маю діло до жита що в полях не
відшуміло, до трактора з заглушеним пальним до вченого в тривожному
безсонні і яблуні що сохне на осонні. 5. І гроза під вітрилами і дуб
чорнокорий на ниві: все забуте з дитинства цвітком виграє. Хвиль метелики
сині, і найперша краплина у зливі, - все лягає на серце моє.
Объяснение:
Слова об'єднуються в групи (ряди чи гнізда) за значенням та будовою: учити, учитися, учитель, учителька, учительство, учительська, учительський, учень, учнівство, навчання, навчальний, заучувати, переучувати, недовчити, завчити, завчений та ін. Такі групи слів називаються спорідненими, або спільнокореневими словами.
Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка виражає їх загальне значення. Такою спільною частиною наведеного ряду слів е-уч- (-вч-). Вона й виступає коренем кожного з цих слів. Отже, для виділення кореня у слові треба дібрати споріднені слова.
Слід відрізняти справді споріднені слова від неспоріднених. Наприклад, у групі слів водяний, підводний, заводнити, заводити, розводити, доводити, заводський, заводчани виділяється спільна частина -вод-. Чи є вона коренем для всіх Цих слів? Ні, бо не всі ці слова за значенням споріднені. Тут маємо три групи споріднених слів: 1) водяний, підводний, заводнити — корінь -вод-, що в слові вода; 2) заводити, роз-водити, доводити — корінь -вод-, що в дієслові водити; 3) samt водський, заводчани — корінь -завод-, що в слові завод.
Объяснение: