(1) Я живу у дуже снiговому мiстечку.Менi все тут подобается зi мною грають багато дiтей,але бiльше усього я люблю снiг тому що, вiн мякий пухнастий i красивий.Я люблю це снiгове мiстечко. (2) Казка про снігове містечкоНа дуже далекій Півночі, де Зима панує цілий рік, і живуть там невеликі снігові люди, було Снігове містечко. А чого снігове? Бо більше нічого не було, з чого можна було побудувати собі домівки. Так і жили снігові люди у хатинках зі снігу. Та їм зовсім не було холодно. Щоб зігрітися, вони пили тепле какао. А вогнище палили на великій міській площі, одне для всіх. Для цього Дід Мороз, який жив неподалік, присилав їм в'язанки дрів. А снігові люди у знак подяки допомагали дідусю робити подарунки для дівчаток і хлопчиків. Вони навіть влаштували собі велику майстерню. Саме тут снігові люди виготовляли смачний шоколад, робили кумедних плюшевих ведмежат і машинки на ключиках. Так тривало багато років, поки одного разу напередодні Нового Року не трапилась біда - Дід Мороз захворів. І не просто захворів, а взагалі залишився без сил. А сталось так тому, що діти забули про Новий Рік і не написали листів з бажаними подарунками. Тому в сніговому містечку скоро зник вогонь, а майстерня припинила роботу. Снігові люди не знали, чим до Діду Морозу. Аж поки одна маленька снігова дівчинка не порадила зробити багато сніговиків і відправити їх по всьому світу, щоб ті нагадали малюкам, хлопчикам і дівчаткам, про Новий Рік, Діда Мороза і подарунки. Мешканці міста працювали кілька днів. Вони зліпили стільки сніговиків, що через добу на подвір'ї кожного будинку була своя снігова баба. Наступного ранку, коли дітлахи вибігли гуляти, вони були у захваті. Адже всі забули, що свята наближаються. Пора писати Діду Морозу листи з проханням про подаруночки! Ось так дівчатка і хлопчики згадали про Новий Рік. А посланців Діда Мороза - білих сніговиків вони оберігали до самої весни. У сніговому містечку життя продовжувалось - люди жили в будиночках зі снігу, пили тепле какао і робили іграшки. Так, мабуть, і зараз відбувається.
Привіт! Як справи? - Доброго ранку! Нарешті зустрілися, сто років не бачилися! V мене все добре. Як ти? - У мене теж все гаразд. - Куди підемо? - Можна у кіно, парк чи кафе. Тож обирай. - Тоді я пропоную спочатку прогулятися до парку, а пізніше южна буде відвідати одне затишне кафе. - Ну, то добре, ходімо вже. Розповідай, як твої успіхи у навчанні - Усе добре, потроху просуваюся. Щоправда переймаюся ерез деякі предмети, але сподіваюся усе буде добре. - Як не дивно, але в мене теж саме. - Тож усе, як завжди. - До речі, я нещодавно відвідала концерт гурту «БИ-2». І там я отримала справжню насолоду. - Ой, я теж дуже хотіла побувати там, але саме у цей час у м >єї родички було весілля. Я вважаю, там було незабутньо, чи не так? - О, так! Ти дійсно права, навіть, не дивлячись на затримку, концерт пройшов дійсно вдало. Якщо бажаєш я можу відправити тобі кілька власних відеозаписів з нього. - Це було б пречудово! Дякую. - А як пройшло ваше свято? Тобі сподобалося? - Так, цілком. Ми чудово провели час, було дуже весело. Напечені були дуже гарні та щасливі. Я приймала участь у багатьох конкурсах та виграла, навіть, кілька подарунків! - Отже, не пішовши на концерт, ти нічого не втратила. - Ти як завжди права. - До речі, а ті не забула, що на нас очікує за місяць? - Звісно ні, я дуже сильно чекаю на цю подію. Адже, не кожного дня до нашого міста приїжджає гурт «Океан Ельзи» із стадіонним туром, та ще й із новим альбомом! - Дійсно, я теж не можу дочекатися. - А може тоді зайдемо до «Львівської майстерні шоколаду» та за чашкою чудової кави обговоримо саме пісні із їхнього останнього альбому? - А чому б і ні? Адже кава там чудова, та і поспілкуватися є про що. - Мені завжди так подобається неймовірна атмосфера цього місця! - Так, згодна. До речі, не нам єдиним. Дивись, це ж Іван та Сергій за сусіднім столом. Може приєднаємося до них? - Давай! Я так давно не спілкувалась з ними. Буде що згадати.
Шся-зачинишся,за кохаешся,вчишся,вивчаешся,відмовляешся,затримаешся,покращюешся
Ться-відмовляться,граються,гріється,б'ється,тягнеться,ворушиться,відмовляється