рентабельність ефективність
адОптувати усиновити чи вдочерити
полісемія багатозначність
агрокультура хліборобство, рільництво, сільське господарство;
лабіодентальний губно-зубний звук
кредитор позичальник
стимул зацікавленість (у чомусь), подразник (який викликає реакцію)
консолідація зміцнення, об'єднання
адАптувати пристосувати
лінгвістичний мовознавчий
прерогатива переважне право
дефініція визначаю (коротке визначення якогось поняття)
монотеїзм однобожність; віра в єдиного Бога
мануальний що виконується руками
конвеєрний який здійснюється безперервно
рефрен приспів
аранжування обробка мелодії
ранг чин
сфера шар
За належністю до роду та за відмінковими закінченнями всі іменники поділяються на чотири відміни.
I відміна: іменники переважно жін. й деякі іменники чол. роду, а також спільного роду із закінченнями -а, -я в називному відмінку однини: вага, гиря, машина, партія, праця; воєвода, дядя; голова, сирота, убивця.
II відміна: а) іменники чол. роду з кінцевим приголосним основи та із закінченням -о в наз. відмінку (переважно назви осіб): бік, велетень, завод, край, майстер, товариш; батько, Дніпро, Петро; татуньо;
б) іменники середн. роду із закінченнями -о, -е, -я (крім іменників із суфіксами -ат-, -ят-, -ен- при відмінюванні): вікно, місто; море, поле, прізвище; весілля, життя, знання; також іменники всіх родів із суфіксами згрубілості -ищ-е, -иськ-о: вітрище (від вітер), дівчисько (від дівча), свекрушисько (від свекруха).
III відміна: іменники жін. роду з кінцевим приголосним основи: вість, любов, міць, річ, розкіш, сіль, тінь, а також слово мати, в якому при відмінюванні з’являється суфікс -ер-.
IV відміна: іменники середн. роду:
а) із закінченнями -а, -я, що приймають перед більшістю відмінкових закінчень суфікси -ат-, -ят-: гуся (гусяти), дівча (дівчати), лоша (лошати), теля (теляти);
б) із закінченням -я (із суфіксом -ен- при відмінюванні): ім’я (імені), плем’я (племені).