М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Переказ розповідного тексту ікона "покрова"

👇
Ответ:
ЛолТролло
ЛолТролло
15.08.2020
Ікона - Покрова Пресвятої Богородиці. Культ пошанування Божої Матері в українському народі має свою тяглість. Богородиця – ласкава покровителька нашого народу, зокрема матерів, незаміжніх дівчат, у давнину – покровителька українського козацтва, а згодом – Української повстанської армії. Свято Покрови Пресвятої Богородиці має свою передісторію. Воно було встановлено у Візантії на честь визволення Константинополя від нападників. Зокрема, тут натрапляємо на чимало легенд і переказів. Сьогодні невідомо, хто був тим нападником, який загрожував місту. Одні джерела свідчать, що це були араби, інші навіть припускають, що це війська під проводом київського князя Аскольда. Основне передання свята визначає двох ключових осіб – Святого Андрія Юродивого та його учня Епіфанія. Згідно із переказами після Служби Божої вони побачили, як від царських дверей – так звалися у греків головні вхідні двері церкви – йде світлом осяяна Пресвята Богородиця у супроводі святого Йоана Хрестителя і святого Йоана Богослова та при співі великого хору святих. Божа Мати підходить до престолу,  довго молиться і заливається сльозами. Відтак встає, здіймає зі своєї голови омофор, по-грецьки мафоріон, і широко простирає її над народом у церкві. Через деякий час Святий Андрій та Епіфаній, які бачили це видіння, зрозуміли, що Пресвята Богородиця прийшла для того, аби врятувати Константинополь. Ключовий об'єкт захисту – омофор або хустка, яка служила Покровом від лиха і зруйнування.

Цікаво, що у рамках цієї історії розуміємо саме поняття «юродивості» -  на перший погляд, ця когорта, дещо специфічних і божевільних людей, з яких сміялися і тикали у них пальцями, мала особливу місію від Бога – бачити те, чого не бачать інші. Цікаво, але візантійці повірили чудернацькому видінню Святого Андрія Юродивого, якого ще у джерелах називають Юродивого Христа ради. Недаремно у текстах давньої української літератури часто знаходимо ще один синонім до «юродивого» - «блаженний».

Сьогодні ми не знаємо остаточного часового відліку цій історії, хтось датує цю подію V, а в інших джерелах – X століттям від народження Христа. Проте  важливо закцентувати увагу не на історичних доказах, а на феномені віри жителів Константинополя. Адже правдива віра у Покров, заступництво і довіра до Святої Богородиці до зберегти їм не лише місто, але і власну ідентичність. Ці ідеї дуже добре розуміли наші предки, для яких омофор Богородиці символізував щось більше, ніж просто захист!
4,5(59 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Darhanfan
Darhanfan
15.08.2020

ответ:

дуже важливою прикметою є її своєрідна реалістичність. це не означає, що жанр характерний тільки для реалізму як естетичної системи. реалістичність проявляється у кількох моментах:

— час в і стосується «потенційної сучасності» (в. пропп), тобто згадані в і події відбувалися не в глибокому минулому (як у героїчному епосі), а зовсім недавно;

— усі події, незважаючи на фантастичний елемент, є потенційно можливими. чудо у і ніколи не є визначальним, не проймає оповіді всуціль, а лише фрагментарно, тому не деформує домінантного міметичного освоєння дійсності. наприклад, перетворення дівчини в тополю, окрім рис метаморфози, залишків анімістичних вірувань, переплітається зі звичаєм садити на могилі тополю (це саме стосується калини чи явора);

— персонажі — не богатирі, князі чи царевичі, а звичайні люди різних суспільних верств. вони не діляться на «героїв і злодіїв» (пропп), бо і злочинці — не епічні гіперболізовані злочинці, а звичайні люди. сама дійсність теж ні не гіперболізована, ні не ідеалізована, а мислиться такою, якою є, з усіма властивостями складного буття (у тому числі — трагічними). весь фольклор до того не наголошував на трагізмі (герої билин завжди перемагали ворога, злі сили були покарані, правда і справедливість встановлені — усе «поставлено на свої місця»). дуже рідко, в окремих випадках у новелістичних билинах зустрічаються елементи вбивства чи самогубства («билина про дунай»), що можна якоюсь мірою вважати перехідною ланкою між билиною і , і то дуже умовно, бо в і представляються переважно людські характери і їх зіткнення у реальному житті. тут відсутня ідеалізація позитивних героїв чи їх рис, гіперболізація обставин чи здібностей, ліризація почуттів, монументалізм у зображенні обраної теми, її значимості.

4,4(72 оценок)
Ответ:
Прокинувшись від сну, бачу, що всі здорові, у вікно світить ласкаве сонечко. 1 мені легко на душі, я щасливий. Бачу неправду, бачу зло — і мені погано, я відчуваю себе нещасливим. Якби всі люди на землі оновили б свої душі, стали б справедливими, чуйними — світ став би зовсім іншим. Ніхто б нічого не крав, ніхто б нікого не вбивав, тільки правда йшла б попереду, а ми всі йшли б за нею. Отоді я був би дуже щасливий. Боляче мені, коли бачу бідних дітей та немічних старих людей. Я відчуваю себе тоді нещасливим. Чи багато чого людині в житті треба, щоб бути щасливою? Приголубила бабуся, поцілувала перед сном — і я засинаю, і мені так хороше, відчуваю я себе цілком щасливим. 
4,6(65 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
Полный доступ к MOGZ
Живи умнее Безлимитный доступ к MOGZ Оформи подписку
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ