ВІСІМСОТ:
вісімсот
Родовий восьмисот
Давальний восьмистам
Знахідний вісімсот
Орудний вісьмастами, вісьмомастами
Місцевий на/у восьмистах
СІМДЕСЯТ:
сімдесят
Родовий сімдесяти, сімдесятьох
Давальний сімдесяти, сімдесятьом
Знахідний сімдесят, сімдесятьох
Орудний сімдесятьма, сімдесятьома
Місцевий на/у сімдесяти, сімдесятьох
ПЯТЬ:
п'ять
Родовий п'яти, п'ятьох
Давальний п'яти, п'ятьом
Знахідний п'ять, п'ятьох
Орудний п'ятьма, п'ятьома
Місцевий на/у п'яти, п'ятьох
Объяснение: Пробач, але так мені зручніше. Пробач, якщо є помилка
1. Нема тої корови, щоб телятою не було. (Телятою - жін.рід, однина)
2. -
3. Чорний ворон для своїм вороненят білий (вороненят - чол.рід, множина)
4. Не сподівайся доброго пса з вовченяти (вовченяти - чол.рід, однина)
5. Дарма чіпляти поросяті золотий нашийник (попросяті - середн. рід, однина)
6. Доростуть колись і щенячі зуби (щенячі - чол.рід, однина)
7. Чорний бусол білого буйволиняти не матиме (буйволиняти - чол.рід, однина)
8. Сокіл найбільше шанує свої крила, а людина тішиться ім'ям (ім'ям - сер.рід, однина.
Якщо ми робимо людині добро, вона буде нам вдячна й можливо, до нам у майбутньому. Коли ми робимо людині лихо, вона до кінця життя буде це нам згадувати.
Чому ж такі речі трапляються в нашому житті? Справа в тому, що стан, коли людині неприємно, набагато краще запам"ятовується, ніж стан, коли людині добре. Можна припустити, що це пов"язано зокрема з фізичними відчуттями, які залишаються після вчинку, який зробила людина по відношенню до вас. Що робить нас щасливими й радісними? Жарт і ми сміємося, смачне морозиво, після якого лишається приємний, короткотривалий післясмак. Ароматні, гарні квіти, які зів"януть за кілька днів. Це - швидкоплинні речі, вони не затримаються разом з нами надовго. А що ж робить нас сумними, що змушує відчувати лихо? Удар, після якого лишається синець, образливе слово, яке ми довго будемо носити в розумі та серці, плями на нашому одязі, які залишила інша людина. Такі речі ніяк не хочуть виходити з пам"яті. З одного жарту ми не сміємося тричі. Над горем ми можемо плакати довгі роки. Так, нажаль, людина влаштована. Лихо завжди лишає глибший слід. Його завжди треба довго й ретельно "виганяти" зі свого розуму й думок.
Так, людина завжди довше буде пам"ятати лихо, від цього не втечеш. Але можна з цим боротися, виховувати свою силу волі, не давати лихим спогадам "оселятися" в думках. Всюди можна знайти гарні моменти, варто лиш спробувати.
Сподіваюсь, що я встигла і змогла тобі до Успіхів, бажаю отримати гарну оцінку ;)