-Привит, Ваню! Давно не бачились!-сказав Василь, побачившм свого друга -Привит, Васильку! А ти чекаэш лито?-поцикавився Ваня - А вжеш! Это ж йих не чекаэ? Залишилося лише три дни! -А як ты плануэш провести каникулы? -Я хочу пойихати на дачу до бабуси! У нейи в огороди таки огирочки смачненьки... -сказав вин, розмриявшись -А я хочу бильше спорту!.. Планую питы на плавання та баскетбол. Може, щэ футбол... -А я буду ще писати свойи казки! Я ще ни разу не писав свою казку... Хто знаэ, можэ я стану поэтом... -Це добра справа... Давай обминяэмося телефонами!- Сказав Ваня. Хлопци образу це зробили.- А у вас завтра будуть контрольни роботи? -Точно! Дякую, що нагадав!- Викрикнув Василь.-У мене контрольна робота з украйинськойи мовы! Бувай, я побиг готуватися! -Бувай! Бажаю тоби гарнойи оцинкы!
- Привіт, Марусю! Як твоя робота над проектом з історії? - Привіт, Наталку. Працюю. Ти ж знаєш, що мені дісталась нелегка тема про пам’ятки історії та культури. - Проте, мабуть, ти дізнаєшся під час роботи чимало нового. - Так, ти права. Я тепер знаю, що Україна має чимало безцінних скарбів, серед яких фортеці, палаци, святині, архітектурні шедеври. - А де пам’яток найбільше? - На жаль, це визначити неможливо. Але я можу сказати, що на Закарпатті та Львівщині більше всього фортець та замків, у Київській області чимало святих місць та дуже вартісним є музей народної архітектури та побуту. - Наша держава має багатовікову історію та культуру. Тож не дивно, що вона має стільки унікальних витворів мистецтва. - Якщо тобі цікаво, приходь до мене завтра, я тобі розповім більше про пам’ятки нашої області. - Мені дуже цікаво. Обов’язково завітаю. До зустрічі! - До завтра!
Сину, піди (наказове дієслово) до бабусі та попроси (наказове дієслово) у неї яблук.
Я вимагаю (наказове дієслово) розглянути мою справу.