Розмова между братом та сестрою , смороду обговорббть плани на вихідні , хто чім буде Займаюсь :Вільям: Анна , як ти проводиш свій вільний час ? Анна: У мене не так багато вільного часу в ці дні. Ти ж знаєш , я багато працюю над своєю дипломною . Але якщо у мене з'являється вільний час , то я вважаю за краще проводити його зі своєю сім'єю або друзями. Вільям: Ясно . Я маю на увазі , чи є у тебе якесь хобі ? Або чи є заняття , які тобі подобається робити у вільний час? Анна: Так, звичайно . У мене є хобі. Я колекціоную листівки та марки. Що стосується занять , найбільше я люблю кататися на ковзанах і грати в боулінг. Але моє улюблене проведення часу - це читання гарної книги або перегляд хорошого фільму . Вільям: Повинен сказати , що у нас є багато спільного. Я теж збираю марки , також люблю ходити в боулінг з друзями , і теж люблю дивитися цікаві фільми. Але я не фанат читання . Анна: Дуже шкода , Вільям . Я думаю , що іноді книга краще фільму. Книги розкривають тобі історію повністю , а фільми опускають деякі важливі частини. Вільям: Можливо , ти права , Анна. Порекомендуєш мені якусь цікаву книгу почитати ? Анна: Зараз я читаю " Іліаду " Гомера і мені дуже подобається історія стародавньої Греції. Якщо тобі не подобаються історичні книги , я рекомендую тобі прочитати "Клієнта" Джона Грішема . Це відмінний трилер. Він тримає в напрузі до самого кінця. Вільям: О, я люблю трилери , особливо з інтригою . Я точно прочитаю цю книгу. Крім цього , я хотів запросити тебе на новий фільм , який на екранах . Це нова версія " Шерлока Холмса" і всі кажуть , що вона дуже хороша. Анна: Я не дуже люблю детективні історії , але я прийму твоє за Я так давно не була в кінотеатрі. Якщо мені не сподобається фільм , так я точно наслажусь попкорном і Кока- Колою . Вільям : Відмінно ! Я радий , що ти підеш. Упевнений , ми здорово проведемо час . Анна: Раз вже ми говоримо про наш дозвіллі , що ти думаєш з приводу боулінгу на наступному тижні? Вільям: Звучить здорово! Хто ще йде ? Анн : Наступного тижня мій день народження і хочу його відсвяткувати , граючи в боулінг з друзями. Що скажеш ? Вільям: По-моєму , відмінна ідея для дня народження. Я "за". Можеш розраховувати на мене. До речі , я досить добре граю в боулінг. Анна: Я теж непогано граю. Подивимося , у кого більше страйків . Вільям: Упевнений , ми чудово проведемо там час. Здається , єдине, в чому наші смаки не сходяться - це фігурне катання. Як добре ти катаєшся ? Анна: Я катаюся з самого дитинства. Тому , можу сказати , що я дуже добре катаюся на ковзанах. А ти коли-небудь пробував кататися на ковзанах ? Вільям : Так, лише одного разу . Після цього , я вирішив , що з мене жахливий фігурист . Я кілька разів впав і серйозно пошкодив ногу. Анна : Зрозуміло. Але одного катання недостатньо для того , щоб стати хорошим фігуристом . Люди тренуються роками. Якщо хочеш , можемо як-небудь сходити туди разом і я повчу тебе . Вільям: Було б чудово ! Я впевнений , що мені потрібна практика з більш досвідченим фігуристом . Анна: Добре , тоді . Зробимо це після мого дня народження.
Патріотизм - це одна із ланок людського характеру. Він, подібно до любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в ім'я своєї батьківщини. Патріотизм - величний вияв нескінченної любові до рідного краю. Патріотизм, як і честь виховує великих, сильних людей, які не рахуються із ціною свого життя і здатні пожертвувати ним заради рідної землі. Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю, свій народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну машину, яка не відчуває страху і болю, ідучи впевнено і безстрашно до своєї мети. Тоді мета патріота стає метою усього народу. Патріот живе у єдності зі своїм народом, він живе своїм народом, адже життя народу стає його життям.Та нажаль у нашому сучасному українському суспільстві кількість патріотів з часом зменшується. Багато людей під впливом економічної кризи, соціальних недостатків починають презирати сучасну державу. І дух патріотизму в їхніх серцях починає повільно втухати, як маленький вогник підчас дощу. Дух патріотизму починає перетворюватись на інший дух - дух презирства. З країни виїзджає багато людей, юнаки шукають собі "білого білета", щоб не іти в армію, а дух національної свідомості ледь жевріє своїм маленьким, майже потухлим вогником. Жаль терзає мою душу, коли проходжусь по звичайному українському місту, де значна частина населення навіть не знає української мови, а говорить на чужому всім народам наборі слів із різних мов, який ми називаємо суржиком. Українська культура зайшла в тупик із якого не може знайти виходу. Українські патріоти, яких так потребує суспільство, ніби сплять довгим сном у душах багатьох українців, проте люди не хочуть розбудити той дух патріота, який все більше і більше гасне у їхніх серцях, а треба було б! Тоді, коли кожен українець запалить у своїй душі вогник патріота, весь народ понесе його у своїй дорозі. Патріотизм кожного із нас, любов до ближнього і до країни повели б державу вперед. Та не судилося...
