Для кожної людини поняття щастя індивідуальне. Хтось знаходить задоволення у матеріальних речах, таких як гроші, гарний одяг, автівки або інші речі. Але їх не можна засуджувати в "цінничності", адже для багатьох людей які в минулому проходили тяжкі труднощі зі статками, здатність до постійної матеріальної сталості полегшує життя та заспокіює стрес від пережитого.
Інші люди навпаки радіють від спілкування і знайомств, приємних моментів з друзями та родиною, затишних спогадів. Такі нематеріальні цінності у людини це ознака правльного ставлення до життя, адже дуже важливо проводити кожен день так, щоб наситити своє життя як можна більшими спогадами , залишити у пам'яті оточуючих свій слід .
Я відношу себе до другої групи людей, адже для мене насамперед щастя - це можливість годинами розмовляти із сімєю, непомічаючи час, розважатися із друзями та разом перемагати перешкоди , займатися улюбленними справами, пізнавати щось нове.
Отже, не має значення що приносить людині щастя, головне слідувати своїм впевненням і тоді кожен день вона буде зустрічати і проводжати із посмішкою , брати максимум задоволення від життя.
Мері осторожности на велосипеди: 1.На велосипеді треба їхати в шоломі.Він захищае голову від важких травм у разі падіння. 2.Одягати зручну одежу. 3.Треба одягати налокітники і налокінники. 4.одягати футболку або куртку з цупкої тканини. 5.Світловідбиваючі смуги на одязі для забезпечної поїздки в сутінках. Правила использования велосипедом: !.До 14 р. на велосипеді можна їздити лише по спеціальних доріжках. 2.Якщо доріжки не має то їхати тільки узбіччям. 3.Виїзжати на проїзжу частину велосипедист має право лише після 14 р. 4.Рухаючись групами велосипедисти повинні їхати один за одним щоб не заважати один одному 5.На дорозі влосипедист не має право на повороти ліворуч чи праворуч для цього він повнен доїхати до пішохідного переходу зійти з трансорту й перевисти велосипед на другий бік дороги.
"Стався до людей так як хочеш щоб ставились до тебе" - це так зване "золоте правило" є у багатьох народів, не тільки у українців. На мій погляд, воно є цілком логічним. Кожна людина підсвідомо віддзеркалює ставлення інших людей до себе: іншими словами, якщо тобі посміхаються, ти посміхнешся у відповідь, а якщо до тебе хтось ставлиться вороже, ти навряд чи станеш відноситися до такої людини з симпатією.
Тому люди, які ставляться до всіх оточуючих доброзичливо, зазвичай мають багато друзів і просто добрих приятелів. Є й такі, які можenm повести себе агресивно тільки тому, що у них, наприклад, поганий настрій. Такі люди, як правило, не мають друзів і дуже дивуються тому, що їх нихто не любить. Тому й не люблять їх люди, бо вони самі не люблять нікого крім себе.
Тому, якщо хочеш, щоб до тебе ставилися по-людськи, треба самому бути людиною, а не свинею, тобто бути чемним, ввічливим і ставитися до оточуючих доброзичливо. Тоді і люди будуть тобі посміхатися, чемно розмовляти з тобою і ставитися як до друга..
Для кожної людини поняття щастя індивідуальне. Хтось знаходить задоволення у матеріальних речах, таких як гроші, гарний одяг, автівки або інші речі. Але їх не можна засуджувати в "цінничності", адже для багатьох людей які в минулому проходили тяжкі труднощі зі статками, здатність до постійної матеріальної сталості полегшує життя та заспокіює стрес від пережитого.
Інші люди навпаки радіють від спілкування і знайомств, приємних моментів з друзями та родиною, затишних спогадів. Такі нематеріальні цінності у людини це ознака правльного ставлення до життя, адже дуже важливо проводити кожен день так, щоб наситити своє життя як можна більшими спогадами , залишити у пам'яті оточуючих свій слід .
Я відношу себе до другої групи людей, адже для мене насамперед щастя - це можливість годинами розмовляти із сімєю, непомічаючи час, розважатися із друзями та разом перемагати перешкоди , займатися улюбленними справами, пізнавати щось нове.
Отже, не має значення що приносить людині щастя, головне слідувати своїм впевненням і тоді кожен день вона буде зустрічати і проводжати із посмішкою , брати максимум задоволення від життя.