14. Уникнення збігу голосних або приголосних забезпечується чергуванням ⇒ В – евфонічним
15. В усіх словах наголос в російській і українській мові не збігається ⇒ А – веретено (російською – веретено), дошка (рос. – доска), дрова (рос. – дрова), колесо (рос. – колесо), кропива (рос. – крапива)
16. Виберіть рядок, в усіх словах якого наголошений другий склад ⇒ В – квартал, завдання, перепустка, шляхи, індустрія
17. Рядок, у якому всі наведені приклади містять проклітики ⇒ Г – над нами, переді мною, уві сні, під деревом
18. Визначте відповідність: поєднання фонем – реалізація їх у звуках:
1 ⇒ Г; 2 ⇒ В; 3 ⇒ Б,Г; 4 ⇒ А,В
Детальніше:
1) /с/ + /ш/ ⇒ г) [ш:], наприклад: вирісши [в и р' і ш: иᵉ]
2) /с / + /ч/ ⇒ в) [шч]
Додаткова інформація: с+ч ⇒ щ [шч], наприклад: щастя [ш ч а с т я]
3) /з/ + /ш/
⇒ б) [жш] – у середині слова, наприклад: безшумно [б еᵘ ж ш у м н о];
⇒ г) [ш:] – на початку слова, наприклад: зшитий [ш: и т и й]
4) /з/ + /ч/
⇒ а) [жч] – в середині слова, наприклад: безчинний [б еᵘ ж ч и н: и й];
⇒ в) [шч] – на початку слова, наприклад: зчистити [ш ч и с т иᵉ т иᵉ]
19. Перед напівпом’якшеними послідовно пом’якшуються такі приголосні ⇒ Б – [з], [ц], [с], [дз]
Перед напівпом'якшеними послідовно пом'якшуються свистячі приголосні [з], [ц], [с], [дз]
20. Емфатичний наголос – це ⇒ А – виділення у вимові якогось слова для підкреслення його емоційного значення
Зміни приголосних перед –СЬК-(ИЙ), -СТВ-(О). Перед суфіксами –ськ-(ий), -ств-(о) деякі приголосні зазнають звукових змін, а саме:
а) к, ц(ь), ч + -ськ-(ия), -ство-(о) дають -цьк-(нй), -цтв-(о): гірни́к — гірни́цький — гірни́цтво, па́рубок — парубо́цький — парубо́цтво, молоде́ць — молоде́цький — молоде́цтво, ткач — тка́цький — тка́цтво;
б) г, ж, з + -ськ-(ий), -ств-(о) дають -ськ-(ий), -зтв-(о): убо́гий — убо́зтво, Зба́раж — зба́разький, боягу́з — боягу́зький — боягу́зтво;
в) х, ш, с + -ськ-(ий), -ств-(о) дають -ськ-(ий), -ств-(о): чех — че́ський, птах — пта́ство, това́риш — товари́ський — товари́ство, залі́сся — залі́ський.
Инші приголосні перед суфіксами -ськ-(ий), -ств-(о) на письмі зберігаються: агент — аге́нтство, бага́тий — бага́тство, брат — бра́тський — бра́тство, заво́д — заводськи́й, інтеліге́нт — інтеліге́нтський, люд — лю́дський лю́дство, сирота́ — сирі́тський — сирі́тство, студе́нт — студе́нтський — студе́нтство.
Примітка. Про творення прикметників із суфіксом -ськ-(ий) від географічних назв і назв народів див. § 124.
2. Зміни груп приголосних -цьк-, -ськ-.-зьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст- -чк-. При словотворенні і словозміні зазнають змін такі групи приголосних:
а) група приголосних -цьк- змінюється на –чч-, а -ськ- — на -ч-, утворюючи іменники із суфіксом -ин-(а): воя́цький — воя́ччина, коза́цький — Коза́ччина, німе́цький — Німе́ччина, туре́цький — Туре́ччина (але гали́цький – Галичина́); ре́крутський —рекру́тчина, солда́тський — солда́тчина;
б) групи приголосних -ськ-, -ск- змінюються на -щ-, утворюючи іменники із суфіксом -ин-(а): полта́вський — Полта́вщина, віск — вощи́на, пісо́к (піску́) — піщи́на;
в) групи приголосних -ск-, -шк- змінюються на -щ-, утворюючи прикметники із суфіксом -ан-: віск — воща́ни́й, до́шка — дощани́й, пісо́к (піску́) — піща́ний;
г) групи приголосних -ск-, -ст- змінюються на -щ-, група -зк- — на -жч-, утворюючи різні дієслівні форми: ве́реск — вереща́ти, верещу́, верещи́ш і т. д.; пуск — пущу́ — пу́щений; прости́ти — проща́ти, проща́ю, проща́єш і т. д.; прощу́, але прости́ш, прости́ть і т. д.; брязк — бряжча́ти, бряжчу́, бряжчи́ш і т. д.;
ґ) групи приголосних -ськ-, -зьк- відповідно змінюються на -щ-, жч-, утворюючи прізвища на -енко, -ук: Васько́ — Ва́щенко — Ващу́к, Ісько́ — Іщенко — Іщу́к, Они́сько — Они́щенко — Онищу́к, Водола́зький — Во-дола́жченко, Кузько́ — Кужче́нко;
д) у групі приголосних -чк- під час творення присвійних прикметників із суфіксом -ин- звук к змінюється на ч: дочка́ — доччи́н, Сві́чка — Сві́ччин, Марі́чка — Марі́ччин.
Примітка. У
Предложения:
1.Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі.
2.Свіжі традиції волі, такі свіжі, що часом трудно було відрізнити сьогодні од вчора, підтримували жевріючу під попелом іскру.
3.Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав.
4.Пісня волі, споетизованої, може, в дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми.
5.На широкі бессарабські степи, вільні, без пана й панщини, рвалась гаряча уява й тягла за собою сотки й тисячі...
Найди только грамматическую основу))