Объяснение:
РЕГУЛЮВАННЯ ПОСТАВИ І РУХІВ
Для регулювання більшості мимовільних (рефлекторних) і довільних рухів людини най шої рефлекторної дуги недостатньо. Різні моторні структури ЦНС повинні постійно отримувати інформацію від відповідних рецепторів про положення тіла або його окремих частин у швидкість його переміщення, прискорення, зміни в окремих ланках системи. Рух зумовлює появу змін у потоках чутливих нервових імпульсів, що проходять від м'язів, сухожилків, суглобів і шкіри. Ця інформація надходить безпосередньо до моторної кори і спінального мозочка, який передає її до ядер стовбура головного мозку. Вони забезпечують також формування зворотного зв'язку, завдяки якому рефлекторна відповідь може змінитися і значно підвищиться точність рухів. Запускаються моторні рефлекси з великої кількості різноманітних рецепторів. Основними шляхами стовбура головного мозку, що пов'язані із забезпеченням постави та координування, є червоноядерний-спинномозочковий, ретикуло-спинномо-зочковий, покришко-спинномозочковий, присінково-спинномозочковий, а також шляхи, спрямовані до мотонейронів стовбура. Крім того, людина здатна виконувати цілеспрямовані свідомі рухи, команди для яких зароджуються у корі великого мозку.
Філогенез розвитку нервової системи здійснювався від формування сегментарного відділу спинного мозку до переднього мозку через послідовну появу проміжних відділів ЦНС. У такому разі в кожному наступному відділі ЦНС формувалися рухові нервові центри, що за посередництва попередніх нижчерозташованих включалися у регулювання рухів, не замінюючи їх, а підпорядковуючи і модулюючи їхній вплив. У результаті всі центри, складаючи елементи ієрархічної системи, водночас діють як партнери. Усе це призвело до утворення складної системи багаторівневого нервового центру, що забезпечує людині можливість виконання усієї різноманітної гами рухів. Однак не слід забувати, що безпосередній контакт із м'язами усі його елементи здійснюють через мотонейрони спинного мозку (а до м'язів голови - через мотонейрони стовбура головного мозку).
^ 7.1. Рухові функції спинного мозку
Руховими центрами спинного мозку є його передні роги, у яких кожному окремому м'язу або його частині відповідає власна популяція (пул) альфа- і гама-мотонейронів, які лежать безпосередньо один біля одного. У кожному сегменті спинного мозку локалізовані мотонейрони, що іннервують м'язи суворо визначеної ділянки (метамера) тіла. Величина пулу за-
Размножение:
Прокариоты: бесполое
Эукариоты: половое
Движение:
Прокариоты: жгутики, пили, реснички
Эукариоты: конечности, либо сидячий образ жизни (растения)
Питание:
Прокариоты: автогетеротрофы (чаще гетеротрофы)
Эукариоты: автогетеротрофы (растения), гетеротрофы ( животные, грибы)
Дыхание:
Прокариоты: всей поверхностью тела
Эукариоты: животные - вся поверхность тела или органы специальные, растения - все части тела
Среда обитания:
Прокариоты: повсеместно
Эукариоты: также повсеместно
3. Вывод: и прокариоты и эукариоты имеют плазматическую мембрану, немембранные органоиды - рибосомы. Это их сходства. А отличия состоят в том, что эукариоты (животные) не имеют клеточной стенки, в отличие от прокариот. Также мембранные органоиды присутствуют только у эукариот. Но главных сходством прокариот и эукариот - это их общность происхождения, а главное различие - отсутствие оформленного ядра.
Объяснение:
ОРГАНЫ ВЫДЕЛЕНИЯ Внепочечные механизмы выделения продуктов метаболизма: а) выделительная функция легких; б) кожи; в)слизистой пищеварительного тракта; г) желчи. ... К органам выделения относятся почки, легкие, кожа, потовые железы, пищеварительные железы, слизистая оболочка желудочно-кишечного тракта