Процвітання певної групи, яке виявляється у зростанні чисельності популяції, розширенні ареалу, видоутворенні: А) ароморфоз; Б) ідіоадаптація; В) загальна дегенерація; Г) біологічний прогрес.
Тазова кістка до 16 років складається з окремих кісток: клубової, лобкової та сідничної. Після 16 років вони зростаються своїми тілами і в цьому місці формують кульшову суглобову западину, куди входить головка стегнової кістки.
Клубова кістка складається з тіла і крила. Крило розширене й обернене вгору, закінчується гребенем. На гребені спереду є передні верхня та нижня ості, а ззаду – задні верхня та нижня ості. На тазовій поверхні крила є заглибина, що має назву клубової ямки. Позаду від неї знаходиться вушкоподібна суглобова поверхня для зчленування з однойменною поверхнею крижової кістки. На зовнішній поверхні крила розташовані сідничні лінії – місця прикріплення сідничних м'язів. Крило від тіла відмежовується дугоподібною лінією.
Сіднична кістка має тіло і гілку, яка потовщується й утворює сідничний горб. Вище від горба знаходиться сіднична ость. Над остю розрізняють велику сідничку вирізку, а під остю – малу сідничну вирізку.
У лобковій кістці розрізняють тіло, верхню та нижню гілки. У тому місці, де гілки переходять одна в одну, утворюється суглобова поверхня лобкового симфізу. Тіла всіх цих трьох кісток, гілки сідничної та лобкової кісток обмежовують затульний отвір. Кістки тазового пояса з'єднані ззаду з крижовою кісткою малорухомим парним крижово-клубовим суглобом, плоским за формою.
Таз у цілому. Таз утворений тазовими і крижовою кістками, куприком та їх зчленуваннями.
Розрізняють великий і малий таз. Межею між ними є так звана погранична лінія, яка проходить від мису по дугоподібних лініях клубових кісток, потім по верхніх гілках лобкових кісток і верхньому краю лобкового симфізу.
Чрезмерный вылов многих промысловых видов наносит значительный урон мировым запасам рыб. Большое отрицательное влияние на рыб оказывает непродуманная хозяйственная деятельность человека: лесосплав, спуск сточных вод предприятий, загрязнение водоемов нефтепродуктами, удобрениями, ядохимикатами. Для сохранения и увеличения рыбных запасов в странах с развитым рыболовством принимаются охранные законодательства. В России первые законы об охране рыб были изданы при Петре I. Сегодня в нашей стране правительственными постановлениями регламентируются количество, место и время лова рыбы. Запрещены и орудия лова, приводящие к массовой гибели рыбы. Ведется работа по оснащению предприятий очистными сооружениями, регулируется вырубка лесов у берегов рек, разрабатываются научные основы рационального хозяйствования и сохранения рыбных угодий. Как разводят рыб?
Важной мерой по сохранению и увеличению запасов осетровых и других промысловых рыб является их искусственное разведение. Отрасль животноводства, занимающаяся разведением ценных видов рыб, называется рыбоводством. Россия – родина осетрового рыбоводства. Начало ему было положено в 1869 г. Отечественные ученые, проводя опыты по разведению стерляди, разработали биологические основы осетрового рыбоводства, а с 1954 г. в пашей стране стали действовать рыбоводные заводы. На них производится искусственное оплодотворение икры и выращивание мальков. Подросшая молодь белуги, осетра, севрюги, шипа выпускается в естественные водоемы. На рыбоводных заводах Дальнего Востока выращивают и выпускают молодь лососевых рыб – горбуши, кеты. Разведением рыб в искусственных водоемах (прудах) для получения рыбной продукции занимается товарное рыбоводство. В прудовых хозяйствах создаются системы проточных прудов. В одних прудах рыба размножается. Мальков переводят в выростные пруды. Для откорма используют обширные нагульные пруды. С наступлением холодов рыб переводят в глубокие зимовальные пруды.
Примерно 20 тыс. видов рыб населяют воды нашей планеты. Из них около одной десятой доли составляют промысловые рыбы. Они дают много ценных продуктов: пищу, лекарства, корм для домашних животных, удобрения для полей, технические жиры и сырье для легкой промышленности. Различают пресноводных, проходных и морских промысловых рыб.
Пресноводные рыбы проводят всю свою жизнь в реках, прудах и озерах. Они составляют около 11% всего мирового улова. Наибольшее значение имеют карповые, окуневые и сомовые рыбы. Самые крупные речные рыбы: китайский псефурус — до 7 м длины и амурская калуга (из осетровых), достигающая 5,6 м длины и свыше 1000 кг; европейский сом — до 5 м длины и свыше 300 кг; южноамериканская арапаима — до 4,6 м длины и 200 кг. Некоторых пресноводных рыб разводят искусственно, например карпа, форель, тилапию, черного окуня, а также травоядных рыб — толстолобика и амура. Важнейшие пресноводные рыбы наших озер и рек — сазан, карась, лещ, плотва, окунь, сом, щука.
Тазова кістка до 16 років складається з окремих кісток: клубової, лобкової та сідничної. Після 16 років вони зростаються своїми тілами і в цьому місці формують кульшову суглобову западину, куди входить головка стегнової кістки.
Клубова кістка складається з тіла і крила. Крило розширене й обернене вгору, закінчується гребенем. На гребені спереду є передні верхня та нижня ості, а ззаду – задні верхня та нижня ості. На тазовій поверхні крила є заглибина, що має назву клубової ямки. Позаду від неї знаходиться вушкоподібна суглобова поверхня для зчленування з однойменною поверхнею крижової кістки. На зовнішній поверхні крила розташовані сідничні лінії – місця прикріплення сідничних м'язів. Крило від тіла відмежовується дугоподібною лінією.
Сіднична кістка має тіло і гілку, яка потовщується й утворює сідничний горб. Вище від горба знаходиться сіднична ость. Над остю розрізняють велику сідничку вирізку, а під остю – малу сідничну вирізку.
У лобковій кістці розрізняють тіло, верхню та нижню гілки. У тому місці, де гілки переходять одна в одну, утворюється суглобова поверхня лобкового симфізу. Тіла всіх цих трьох кісток, гілки сідничної та лобкової кісток обмежовують затульний отвір. Кістки тазового пояса з'єднані ззаду з крижовою кісткою малорухомим парним крижово-клубовим суглобом, плоским за формою.
Таз у цілому. Таз утворений тазовими і крижовою кістками, куприком та їх зчленуваннями.
Розрізняють великий і малий таз. Межею між ними є так звана погранична лінія, яка проходить від мису по дугоподібних лініях клубових кісток, потім по верхніх гілках лобкових кісток і верхньому краю лобкового симфізу.
Объяснение: