Потребность
лечить болезни (для этого надо знать анатомию и микробиологию)печь хлеб (требуется знать свойства злаков, использовать дрожжи)разводить скот (знать повадки животных)защититься от хищников (надо знать повадки)создавать яды и защищаться от отравлений (требуется знать ядовитые растения)получать растительные волокна и красителиполучать от бактерий и грибков витамины, антибиотики, кислотыделать бездымный порох (надо знать свойства хлопка и уметь его выращивать)И еще множество потребностей.
Растения сами синтезировать все аминокислоты, необходимые для построения белков, используя неорганические соединения азота и, прежде всего, нитраты и аммиак.
Существуют растения (бобовые благодаря деятельности азотфиксирующих бактерий, живущих на их корнях, обогащать почву связанным азотом. Бактерии с азота воздуха получают аммиак, который используется бобовыми для синтеза аминокислот. Микроорганизмы почвы превращать аммиак в нитраты. Высшие растения, потребляя нитраты почвы, уже сами превращают их в нитриты и аммиак. Важно отметить, что свободный аммиак ядовит для растений, а в виде нитратов азот может накапливаться в значительных количествах.
Відповідь:
Ефективність роботи продуцентів — одна з важливих функціональних характеристик природних ландшафтів. Вона залежить від двох груп причин: одна з них пов'язана з внутрішніми особливостями продуцентів і можливостями їх фотосинтетичного апарату, які визначають теоретично можливу швидкість створення первинної продукції. Інша група причин пов'язана із зовнішніми екологічними факторами, виступаючими як обмежувачі фотосинтетичної активності рослин. Для кількісної оцінки ефективності функціонування фітоценозів використовується спеціальний показник — ККД використання радіації, розрахунок якого базується на зіставленні продуктивності рослинного покриву з кількістю поглиненої фотосинтетично активної радіації (ФАР). За даними В. Лархера, найбільший ККД відзначається для ландшафтів екваторіальних лісів (4,5%). Ефективність роботи продуцентів у різних зонах знижується при лімітуючій дії гідротермічних факторів. Найнижчий ККД гається в пустельних і напівпустельних ландшафтах тропіків (0,05%), де в поясі високого тиску рідкісний дефіцит вологи поєднується з максимальними величинами сонячної інсоляції.
Пояснення: