Відповідь:
8 тебе хватит??
Пояснення:
1. Головневые грибы - поражают злаки как: пшеницу, рожь, овес, кукурузу. В колосьях вместо зерен развивается масса черных спор, зерновки разрушаются, гриб питается полезными веществами злака.
2. Трутовики - кора деревьев. На деревьях появляются твердые плодовые тела (похожие на копыта), в которых находятся споры.
3. Фитофтора - пасленовые(помидоры, баклажаны, картофель) и такие как земляника, гречиха. Развитие болезней - фитофторозов ( появляются темные пятна на листья и стеблях растения), в запущенных случаях, на внешней стороне листа образуются белые пушистых наросты.
4. Мучнистая роса - плодово-ягодные растения. Белый, мучнистый налет на листьях - ослабляет фотосинтез, овощи перестают расти, теряется 50%урожая.
5 Парша - плодовые деревья. Поражаются листья, плоды и побеги
Плоды начинают гнить не успев дозреть, пропадают листья, уменьшается к-во урожая.
6. Плодовая гниль - плоды. Плодовая гниль - бурое пятно со спорами, которое разрастается и приводит к гниению плодов.
7. Ведьмины метлы - деревья. На стволе образуются тонкие, укороченные ветки совсем без листьев, или с наличием недоразвитых листьев. Эти ветви всегда бесплодны. Приводят к бесплодию всего дерева.
8. Пукциния (ржавчинные грибы) - на листьях, стеблях, плодах семенных растений, на листьях папоротников. Вызывают болезнь "ржавчину", которая причиняет большой вред сельскому хозяйству, из-за нее снижается урожай культур и ухудшается качество продуктов
Мітоз (рідше каріокінез або непрямий поділ) (від дав.-гр. μίτος — нитка) — найпоширеніший б поділу ядер клітин. Під час мітозу два ідентичні набори хромосом, утворені внаслідок реплікації ДНК, розподіляються між двома новими ядрами. Мітозом діляться ядра всіх клітин багатоклітинних організмів, крім гамет[1].
Зазвичай після ядра ділиться й цитоплазма (процес цитокінезу), і в результаті материнська клітина повністю ділиться на дві дочірні. Проте в низці випадків цитокінез не відбувається, і утворені ядра лишаються в одній клітині. Прикладами можуть бути деякі клітини ембріона плодової мухи, гепатоцити та кардіоміоцити ссавців. Якщо ж цитокінез відбувається, він починається в анафазі й закінчується під час або одразу після телофази[1].
Мітоз і цитокінез складають M-фазу клітинного циклу, завдяки якій зберігається сталий каріотип багатоклітинного організму і виду в цілому та відбувається збільшення кількості клітин.
У різних груп еукаріот мітоз відбувається дещо по-різному. Прокаріотичні клітини діляться бінарним поділом, що відмінний від мітозу.
Мітоз — лише одна з частин клітинного циклу, але під час мітозу відбуваються значні клітинні перебудови, тому його ділять на п'ять фаз: профаза, прометафаза, метафаза, анафаза і телофаза. Іноді прометафазу не виокремлюють.
У профазі відбувається конденсація хромосом, клітинний центр ділиться і продукти його поділу розходяться до полюсів ядра, руйнується ядерна оболонка, утворюється веретено поділу.
У прометафазі каріоплазма і цитоплазма змішуються, хромосоми ще більше ущільнюються, на центромерах утворюються кінетохори, до них приєднуються мікротрубочки веретена поділу.
У метафазі хромосоми розташовуються на екваторі (на рівній відстані від полюсів ядра) в одній площині, утворюючи так звану метафазну пластинку.
У анафазі з'єднання подвоєних ідентичних хромосом у районі центромери руйнується, хромосоми розділяються і розходяться до різних полюсів клітини.
У телофазі руйнується веретено поділу, утворюється ядерна оболонка навколо дочірніх ядер.
Подвоєння хромосом відбувається ще в інтерфазі, що не є частиною M-фази. В результаті цього в мітоз хромосоми вступають вже подвоєними, такими, що нагадують букву «X» (ідентичні копії материнської хромосоми, сполучені одна з одною в області центромери) (див. п. Мітотична хромосома)
Мітоз. 1 — інтерфаза (не належить мітозу); 2 — профаза, 3 — прометафаза, 4 — метафаза, 5 — анафаза; 6 — телофаза та цитокінез
Объяснение: