Одноклітинні організми – це організми, які складаються лише з однієї клітини, у якій здійснюються всі необхідні життєві функції, притаманні багатоклітинним організмам. Ці організми зустрічаються серед прокаріотів (бактерії, ціанобактерії, архебактерії) і серед основних царств еукаріотів. Є одноклітинні тварини (наприклад, амеба-протей, евглена зелена, інфузорія-туфелька), одноклітинні рослини (наприклад, зелені водорості хламідомонада і хлорела, діатомові водорості), одноклітинні гриби (мукор, дріжджі). Одноклітинні організми, зазвичай, мають малі розміри, тобто є мікроорганізмами. Проте деякі одноклітинні тварини видимі неозброєним оком, а деякі багатоклітинні організми мікроскопічні. Одноклітинними були перші організми на Землі, але багатоклітинність у процесі еволюції незалежно розвивалася кілька разів. Клітини одноклітинних організмів поєднують властивості і клітини, і самостійного організму. Тому вони мають більші розміри, аніж клітини багатоклітинних організмів.
Колоніальні організми – це організми, які складаються з багатьох клітин одного чи декількох типів, що функціонують незалежно одна від одної. До колоніальних організмів належать колоніальні джгутикові (наприклад, вольвокс, евдоріна), колоніальні інфузорії (зоотамнії), колоніальні кишковопорожнинні (сифонофора, коралові поліпи) та ін. Колоніальними є організми, у яких особини дочірніх поколінь за безстатевого розмноження залишаються поєднаними з материнським організмом, утворюючи більш-менш складне поєднання – колонію. У рослинних джгутикових (евдоріна, гоніум) клітини колонії поєднуються між собою драглистою речовиною. А в колоній вольвокса окремі клітини не повністю ізольовані одна від одної, а пов'язані між собою тонкими цитоплазматичними містками. В інших, складніше організованих колоніях окремі особини можуть займати певне місце і виконувати спеціальні функції, важливі для всієї колонії. Наприклад, у сифонофор кожна колонія складається з видозмінених поліпів та медуз, які морфологічно та функціонально спеціалізовані. Взаємна інтеграція та спеціалізація, при цьому, досягає такої глибини, що колонія набуває рис єдиного організму.
Объяснение:
Весна Править
Учитель воспитывает мальчика лет десяти, уча его разбираться в том, какие из трав являются целебными, а какие — ядовитые. Однажды мальчик из озорства привязывает камень к рыбе, лягушке и змее. Два животных погибают. Монах привязывает камень к послушнику, но при этом говорит, что главное наказание будет внутри ребёнка.
Лето Править
Послушник уже повзрослел, стал юношей. В это время одна горожанка приводит к учителю свою больную дочь. Монах приступает к лечению, а его ученик не сводит глаз с красивой гостьи. Сперва его ухаживания отвергаются, но в конце концов девушка вступает с юношей в сексуальную связь. Старик своеобразно реагирует на это — он заявляет, что произошло то, что должно было произойти, но отсылает девушку домой. Послушник тоже покидает своего учителя.
Осень Править
Старик узнаёт из газеты, что 30-летний мужчина убил из ревности свою жену и ударился в бега. Он понимает, что убийца — это его ученик, который вскоре появляется на плоту, возвращаясь к монашеству. Учитель подвергает его истязаниям, в частности, заставляет вырезать на палубе плота буддистскую сутру, изгоняющую гнев. В это время прибывают полицейские, собирающиеся арестовать преступника. Учитель говорит, что монах должен сперва закончить работу. Монах работает всю ночь, а когда он в изнеможении падает, закончив свой труд, учитель и оба полицейских раскрашивают слова сутры краской. После того, как ученика уводят, учитель совершает самосожжение.
Зима Править
Отбыв срок, бывший послушник, а теперь уже зрелый мужчина возвращается на свой плот. Он находит тетрадь с описанием физических упражнений и в полуобнажённом виде зимой занимается их выполнением. К монаху приходит женщина с замотанным лицом и приносит своего ребёнка. Затем ночью она уходит, но тонет в озере. Мужчина вырезает изо льда статую Будды, а другую, доставшуюся ему от учителя, поднимает на гору, возвышающуюся над озером. Роль монаха исполнил сам режиссёр Ким Ки Дук.
По некоторым предположениям, V-образная формация позволяет стае быстрее обмениваться сигналами и держать друг друга в поле видимости. Это сводит к минимуму вероятность потеряться во время долгой миграции.
Поэтому, возможно, ответ В