1. Лошадь, зебра, осёл, носорог, тапир (равнинный, чепрачный)
2. Бегемот, кабан, олень, овца, корова, жираф.
3. Желудок жвачных — пищеводно-кишечного типа. Состоит из четырех камер: рубца, сетки, книжки и сычуга. Первые три камеры представляют собой преджелудки, составляющие пище водный отдел желудка, последняя камера — собственно железистый желудок.
4. Лисица, волк, бурый медведь, гиена, куница, енот.
5. Тюлень, морж, морской слон, нерпа.
6. Функции подкожно-жировой клетчатки:
1) Амортизационная. Смягчает механические воздействия на организм.
2) Теплосохраняющая. Предотвращает чрезмерному накоплению тепла и излишней теплоотдаче.
3) Энергетическая. Жир - это одно из наиболее энергоемких веществ запасающихся в человеческом организме в организме.
4) Гормон продуцирующая к синтезу эстрогена.
5) Накопительная. Создаёт условия для накопления многих жирорастворимых веществ.
Объяснение:
Про подкожно жировую клетчатку:
Всего в организмах животных различают два вида жировой ткани: белую и бурую. Основным структурным элементом жировой ткани является адипоцит. Подкожно-жировая клетчатка сформирована в основном белой жировой тканью. Жировая ткань представлена жировыми дольками, которые разделены между собой нервно-сосудистыми и коллагеновыми пучками.
Харчовий ланцюжок є зв'язною лінійною структурою з ланок, кожна з яких пов'язана з сусідніми ланками відносинами «їжа — споживач». Як ланки ланцюга виступають групи організмів, наприклад, конкретні біологічні види. Зв'язок між двома ланками встановлюється, якщо одна група організмів виступає в ролі їжі для іншої групи. Перша ланка ланцюга не має попередника, тобто організми з цієї групи як їжа не використовує інші організми, бувши продуцентами. Найчастіше на цьому місці знаходяться фотосинтетичні і сапротрофні бактерії, рослини, водорості і гриби. Організми останньої ланки в ланцюзі не виступають в ролі їжі для інших організмів.
Кожен організм володіє деяким запасом енергії, тобто можна говорити про те, що у кожної ланки ланцюга є своя потенційна енергія. В процесі живлення потенційна енергія їжі переходить до її споживача. При перенесенні потенційної енергії від ланки до ланки до 80-90% втрачається у вигляді теплоти. Цей факт обмежує довжину харчового ланцюжка, який в природі зазвичай не перевищує 4-5 ланок. Чим довше цей ланцюг, тим менша продукція її останньої ланки проти продукції початкової.
Объяснение:
Фото скинь а-то не понятно