Проверочный тест по теме «Зрительный анализатор» 1. Прозрачная часть наружной оболочки глаза - это: a) сетчатка б) роговица в) радужка 2. Роговица глаза выполняет функцию: 6. Колбочки - это: a) рецепторы сумеречного света б) части роговицы в) рецепторы, воспринимающие цвет 7. К куриной слепоте приводит нарушение функций: a) питания б) пропускания солнечных лучей в) защиты 3. Зрачок находится: a) в хрусталике б) в стекловидном теле b) в радужке 4. Оболочка глаза, содержащая палочки и колбочки - это: a) палочек б) колбочек в) хрусталика 5. Палочки - это: a) рецепторы сумеречного света б) части стекловидного тела в) рецепторы цветного зрения повреждений б) снабжает глаз кровью в) преобразует лучи света в нервные импульсы 6. Колбочки - это: a) рецепторы сумеречного света б) части роговицы в) рецепторы, воспринимающие цвет 7. К куриной слепоте приводит нарушение функций: a) питания б) пропускания солнечных лучей в) защиты 8. При слабом свете зрачок: a) рефлекторно сужается б) рефлекторно расширяется в) не изменяется 9. Сетчатка глаза: a) защищает от механических a) белочная оболочка б) сетчатка в) сосудистая оболочка
1) Лізосома, ядро, ядерце, ядерна оболонка, ядерний сік,плазматична мембрана, мітохондрія,ендоплазматична сітка,рибосоми, клитинний центр, цитоплазма, комплекс Гольджі. 2) відсутність речовини, що знаходиться між клітинами, що робить структури щільно прилеглими один до одного;унікальний б харчування, полягає не в поглинанні кисню з кровоносних судин, а дифузії через базальну мембрану від сполучної тканини;унікальна здатність до відновлення, тобто регенерації структури;клітини цієї тканини мають назву епітеліоцити;кожен эпителиоцит має полярні кінці, тому вся тканина в підсумку має полярністю;під будь-яким типом епітелію розташовується базальна мембрана, що має важливе значення;локалізація даної тканини здійснюється в тілі пластами або тяжами в певних місцях.Таким чином, виходить, що різновиди епітеліальної тканини об’єднуються загальними закономірностями у розташуванні та структурної організації. 3)По-перше, вона подовженої форми (іноді досягає 14 см), тобто тягнеться уздовж всього м'язового органу. По-друге, вона многоядерная, оскільки саме в цих клітинах найбільш інтенсивно протікають процеси синтезу білка, утворення і розпаду молекул АТФ.Також особливості будови м'язової тканини в тому, що її клітини містять пучки міофібрил, сформованих двома білками - актином і міозином. Саме вони забезпечують головна властивість цієї структури - скоротливість. Кожна ниткоподібна фібрила включає в себе смуги, в мікроскоп видимі як більш світлі і темні. Ними є білкові молекули, що утворюють щось на зразок тяжів. Актин формує світлі, а миозин - темні. Особливості м'язової тканини будь-якого типу в тому, що їх клітини (міоцити) утворюють цілі скупчення - пучки волокон, або симпласти. Кожен з них зсередини вистелений цілими скупченнями фібрил, в той час як сама найдрібніша структура складається з названих вище білків. Якщо розглянути образно даний механізм будови, то виходить, немов матрьошка, - менше в більшому, і так до самих пучків волокон, об'єднаних пухкою сполучною тканиною в загальну структуру - певний тип м'язової тканини.Внутрішнє середовище клітини, тобто протопласт, містить всі ті ж самі структурні компоненти, що і будь-яка інша в організмі. Відмінність - у кількості ядер і їх орієнтації не в центрі волокна, а в периферичної частини. Також у тому, що розподіл відбувається не за рахунок генетичного матеріалу ядра, а завдяки особливим клітинам, що носить назву сателітів. Вони входять до складу оболонки миоцита і активно виконують функцію регенерації - відновлення цілісності тканини. 4)Орган – це частина організму, яка відрізняється особливою будовою та виконуванимифункціями. У тварин розрізняють опорно-рухову, травну, дихальну, кровоносну, видільну, нервову, ендокринну, статеву системи органів. 5)Тварина при скороченні м'язів стінок тіла виштовхує з-під дзвоника воду і рухається в протилежному напрямку. Але медузи не можуть протистояти сильним течіям, і тому вважаються елементами планктону. Поза води життя медузи неможливе.
Элеутерококк колючий Растет элеутерококк колючий в смешанных лесах Дальнего Востока, в Хабаровском крае, в Приморском крае, на Сахалине, Амурской области, в Корее, Японии, на северо-востоке Китая. Культивируют это растение во многих ботанических садах мира. Плоды данного растения – это костянка черного цвета и шаровидной формы В лекарственных целях используются корни и корневище колючего элеутерококка. Время цветения элеутерококка приходится на конец лета (август месяц), а созревание плодов начинается уже в сентябре
2. Б
3. В
4. Б
5. А
6. В
7. А
8. Б
9. В