1.А
2.В
3.Б
4.А
5.В
6.Б
7.А
8.Б
9.А
10.В
11.В
12.Б
13.А
14.Б
Задание 2
1. Черепа, 1100 г, 2000 г, 25.
2.Мост, промежуточный
3.Спинным, кашель, пищеварительной, сердечнососудистой.
4. Мост, кору, спинной.
5.Средний, зрительных, слуховых.
6.Промежуточный, кожи, органов чувств, голода, эндокринных.
7.Мозжечок, бороздами, координацию.
8.Мозолистым, белого.
9.Серое, кору, извилины.
10.Проводящие, подкорковые, желудочки.
5.Такое название дано за сходство в строении с полушариями большого мозга, т.к. мозжечок имеет два полушария, соединенных червем, поверхность их также образует борозды и извилины, а его внутренняя структура представлена серым, белым веществом и корой.
6.Самый крупный отдел головного мозга, состоящий из двух полушарий, соединенных мозолистым телом, каждое из которых образовано белым.
7.В затылочной доле выделяют зрительную зону, в височной – слуховую и обонятельную, в этих зонах происходит анализ информации, поступающей от соответствующих органов чувств. Впереди от центральной извилины расположены ядра двигательной зоны коры, импульсы от которых направлены к нейронам спинного мозга и от них – к скелетным мышцам. Позади центральной борозды расположены ядра чувствительной зоны коры, отвечающей за температурную, болевую, осязательную и мышечную чувствительность, в них анализируются импульсы, поступающие от рецепторов.
8.В левом полушарии находятся центры, обеспечивающие восприятие слуховой и письменной речи, анализ информации и принятие логических решений. Правое полушарие отвечает за образное мышление, музыкальные и художественные у левшей – наоборот).
9.Нет человека зависят от уровня возбуждения нейронов и скорости образования взаимосвязей между ними, количества связей между клетками, активности клеток той или иной зоны коры.
Часть 3
1.Впереди от центральной борозды находятся двигательные центры коры, контролирующие функциональную активность определенных групп мышц, поэтому раздражение этих зон во время операции может вызвать непроизвольные движения.
2.В основании черепа расположена стволовая часть мозга, продолговатый мозг, управляющий сердечно-сосудистой, дыхательной и пищеварительной системой. Повреждение этой части мозга может вызвать мгновенную остановку сердца и блокировку дыхания.
3. Нервные клетки мозга потребляют 25 % энергии организма, поэтому при нарушении кровоснабжения возникает серьезный энергетический кризис, и нейроны быстро погибают. Активность и эффективность работы мозга зависит не только от количества нейронов, находящихся в состоянии возбуждения, но и от количества взаимосвязей между ними. После гибели части нейронов рвутся и нейронные мостики, соединяющие их, т. е. отдельные участки мозга перестают функционировать, а эти изменения необратимы.
4.Алкоголь действует на двигательные центры коры и мозжечок, являющийся координатором движений.
5.Инсульт – это кровоизлияние в мозг, который вызывает гибель нейронов и поражение определенных участков мозга. В данном случае нарушена работа двигательных речевых центров лобной доли коры полушарий большого мозга, отвечающие за звуковоспроизведение.
6.При повреждении зрительных центров затылочной доли коры полушарий большого мозга зрение неизбежно ухудшается.
Объяснение:
Харчування - хімічне ланка зв'язку організму із зовнішнім середовищем. Життя без харчування неможлива. Організм - їжа - середовище утворюють єдине ціле. Таким чином, єдність організму з навколишнім його природним середовищем, в якій він існує, реалізується в першу чергу через хімічні речовини, що надходять в нього з їжею.
Живий організм - це система, яка постійно обмінюється із середовищем речовиною та енергією, і дуже важливо, як цей обмін відбувається. Він може збитися з норми, стати неправильним - урізаним або перенасиченим. Збій обов'язково проявиться в роботі самої системи, тобто відіб'ється на організмі. Харчування і фізичний стан організму тісно пов'язані. У зв'язку з цим анатомія і фізіологія організму обумовлені тим, що він, будучи продуктом еволюції і природного відбору, є збалансовану саморегулюючу живу систему, яка функціонує за законами не тільки біології, але також фізики та хімії.
Незважаючи на нестабільність умов проживання, в організмі зберігається постійність внутрішнього середовища - гомеосгаз, який являє собою сукупність не тільки фізичних констант, а й механізмів, що призначені врівноважити фізіологічні процеси і хід хімічних реакцій. Все це забезпечує стійкість організму і адаптацію до мінливих умов зовнішнього середовища.
Вчені вважають, що в генетичну програму організму закладена потенційна можливість адаптації до широкого спектру чинників. Це дозволяє організму пристосовуватися до оплати змін середовища, включаючи нові види їжі, а також економно витрачати свої енергетичні ресурси. Тому організм може існувати завдяки виник на зорі життєдіяльності поглинанню та асиміляції (засвоєння) надходять ззовні і заповнюють його втрати речовин і енергії, тобто харчуванню.
Біологічне значення харчування для організму багатогранно:
їжа служить джерелом енергії йдучи роботи всіх систем організму. Частина енергії йде на так званий основний обмін, необхідний для підтримки життя в стані повного спокою. Певна кількість енергії споживається для переробки їжі в процесі травлення. Багато енергії згорає при роботі м'язового апарату;
їжа постачає організму «матеріал для будівництва» - пластичні речовини, з яких будуються нові клітини і внутрішньоклітинні компоненти: адже організм живе, клітини його постійно руйнуються, їх треба замінювати новими;
їжа постачає організм біологічно активними речовинами - вітамінами, потрібними, щоб регулювати процеси життєдіяльності;
їжа відіграє інформаційну роль: вона служить для організму хімічної інформацією. Інформаційна сутність їжі полягає в певній молекулярної структурованості харчових речовин. Чим ширший і різноманітніше інформація, тим більше її ціннісний зміст. Інакше кажучи, чим ширше діапазон харчування організму (всеїдність), тим більше він пристосований до середовища проживання.