ТИПИ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ.
В Україні трапляються такі типи рослинних угруповань: ліси (хвойні, широколисті, мішані), луки, степи (південь України) та болота (Полісся).
ЛІСИ – угруповання, у яких переважають деревні рослини.
Первинні ліси – ліси, які існують без втручання людини (тропічні).
Вторинні ліси - ліси, які утворюються на місці первинних, їх людина може насаджувати штучно.
Ліси залежно від переважаючої породи дерев: широколисті, хвойні, мішані, тропічні ліси.
• У широколистих лісах ростуть різноманітні види листопадних дерев: дуб, граб, бук, клен, ясен, береза, липа тощо. Відповідно до домінуючого виду дерева розрізняють дубові (діброви), букові, грабові, дубово-грабові, березові та інші ліси (поширені у горах Криму й Карпат та у центральних регіонах України). Наявність товстого шару опалого листя та затіненість широких крон дерев влітку заважають росту трав, тому часто трапляються рослини із кореневищами, бульбами і цибулинами, які, завдяки запасам поживних речовин, встигають відцвісти рано весною, до того, як листя дерев повністю розвинулось (анемони, ряст, проліски, підсніжник, печіночниця, цибулька гусяча).
• У хвойних лісах ростуть різні види голонасінних: ялина, сосна, смерека, модрина тощо. Соснові ліси (сосняки) можуть рости на ґрунтах різних типів, навіть піщаних, а ялинові ліси (ялинники) - лише на зволожених, багатих на гумус. Смерекові ліси Карпат зазвичай темні, з потужним шаром опалої хвої, майже не ростуть трави. Соснові ліси у північній частині України часто світлі, із багатим трав'яним покривом.
• У мішаних лісах можуть переважати як листопадні (граб, дуб), так і хвойні дерева (сосна).
• Найбагатшими за видовим складом є вологі тропічні ліси Африки, Азії та Південної Америки.
Основні яруси лісів: деревний, чагарниковий, трав'яний, моховий.
Ярусність мішаного лісу.
Верхній п’ятий надземний ярус складають високорослі дерева - сосна, дуб, граб.
Рослини четвертого нижчого ярусу - це невисокі дерева (дика груша тощо).
Ще нижчий третій ярус утворений чагарниками (ліщина, ожина та ін.).
Четвертий ярус складають трав'янисті рослини (розрив-трава, медунка, барвінок).
Перший наземний ярус утворений мохами, грибами.
ЛУКИ – угрупування, що розвиваються за умов достатньої зволоженості, де панують багаторічні трав'янисті рослини.
Багаторічні трав'янисті рослини зазвичай ростуть та розвиваються з весни до осені.
Луки можуть бути природними і штучними (створила людина).
Екологічне значення луків для людини: пасовища для випасання худоби та косовиці для заготівлі трав. Сінокосно-пасовищні луки в Карпатах називають полонинами.
Типи лук щодо вологості:
• заплавні луки, які розміщуються у долинах річок, тому під час повені покриваються водою (вода наносить мул, що сприяє підвищенню родючості ґрунту);
• суходільні луки, які зволожуються лише дощами.
СТЕПИ – угруповання, що розвиваються за малої зволоженості, де панують багаторічні трав'янисті рослини, насамперед ковила, типчак, костриця тощо.
Багато степових рослин пристосовані до тривалих посушливих періодів: встигають відцвісти та дати насіння протягом відносно вологої весни, під час посушливих літа та осені їхня надземна частина відмирає, а в ґрунті залишаються видозмінені підземні пагони (цибулини, бульбоцибулини, кореневища) або корені.
Завдяки травам у степах за тисячоліття утворились потужні най родючіші ґрунти нашої планети — чорноземи.
Території степів засаджені культурними рослинами.
Цілинні степи – степи, що не змінені діяльністю людини (характеризуються родючими ґрунтами й високою видовою різноманітністю рослин). В Україні цілинний степ зберігся лише на території заповідників (заповідник Асканія-Нова).
БОЛОТА – угруповання, розвиваються в умовах надмірної зволоженості, де домінують трави, але часом зростають невеликі кущі і дерева.
Рослини боліт: мох сфагнум, багно, пухівка, росичка, журавлина, осока.
Типи боліт за водного живлення:
верхівкові болота зі сфагнумом, до яких вода надходить переважно з атмосферними опадами
низові болота з осокою, які живляться ґрунтовими водами, що багаті на поживні речовини
Растения, произрастающие в засушливых местах должны при к малому количеству воды. Они должны либо запасать ее либо экономить.
1. Многие растения засушливых мест имеют сочные толстые листья или стебель (кактус, алоэ). Так они запасаю воду
2. Видоизмененные в колючки листья испаряют меньше воды. ( кактус)
3. Глубокая корневая система, проникающая глубоко в почву до грунтовых вод.( саксаул)
4. Устьица, погруженные в толщу листа (голосеменные) испаряют меньше воды.
5. Кутикула - восковой слой листьев, уменьшающий испарение воды
6. Некоторые растения в жаркие часы сворачивают листья трубочкой, уменьшая испарение воды (злаки)
7 Опушенные листья испаряют меньше воды, так как меньше нагреваются на солнце. Волоски рассеивают солнечный свет и лист меньше греется. (эдельвейс)
8 Сбрасывание листьев в самый засушливый период
9 Поверхностная сильно развитая корневая система, которая в дождливый сезон с максимальной площади собирает максимум воды (кактусы)
10 Пережидание неблагоприятного периода в состоянии покоя (лилейные-лук, тюльпан) или в состоянии семян
9 У толстянок устьица закрыты днем (уменьшение испарение), а ночью в прохладе открыты.
Подробнее - на -
Объяснение:
