Решение.
1. Составим цепь питания данной территории, учитывая, что лемминги растительноядные:
1. Растение --> 2. Лемминг --> 3. Песец
2. Подсчитаем, какую массу песец, питаясь леммингами, набрал в течение года:
∆m (песца) = 3.5 – 0.5 = 3 (кг).
3. По правилу экологической пирамиды, для наюбора такой массы ему потребовалось съесть в 10 раз больше леммингов:
m (леммингов) =∆m (песца)*10 = 30 (кг.)
4. Определим количество особей леммингов, необходимое для того, чтобы песец достиг массы годовалой особи:
n(леммингов) = m (леммингов)/ m (одного лемминга) = 30 / 0.075 = 400 (особей лемминга)
5. Определим по правилу экологической пирамиды, какая биомасса продуцентов потребовалась для того, чтобы прокормить 30 кг. леммингов:
m(продуцентов) = m (леммингов)*10 = 30 *10 = 300 (кг)
6. Вычислим площадь, достаточную для пропитания одного песца, если продуктивность растительной биомассы составляет 0,3 т/га (= 300 кг/га):
S = m(продуцентов)/ продуктивность раст.биомассы = 300 кг/300 кг/га = 1 (га).
ОТВЕТ: для пропитания одного песца необходимо 400 леммингов, которые потребляют 300 кг растительной биомассы. Для пропитания одного песца досточно территории в 1 га.
1.Відмінності у будові: - мохи не мають коренів (частину їхніх функцій виконують ризоїди); - папороті та квіткові рослини ризоїдів позбавлені; - мохи та папороті мають спорангії, але не мають квіток, насінин та плодів (на відміну від квіткових рослин).
2.Стебло у моха:Стебло невелике (30-40 мм), трав'янисте, пряме, нерозгалужене, густо вкрите сидячими лінійно-ланцетними листками. Листки дрібні, лускаті, на чоловічих екземплярах листки більші, сидять густіше і мають червонуватий колір.
Стебло у папороті:Папороть має укорочене надземне стебло. Від нього відходять довгі і широкі перисті листки. Надземний стебло у папороті є продовженням підземного пагіна - кореневища. Від кореневища відходять додаткові корені.
3.листки у моха:Листки не мають жилок і складаються з двох типів клітин: дрібних живих зелених (фотосинтезуючих) і великих мертвих безбарвних (водоносних). Ці клітини здатні накопичувати і утримувати таку кількість води, яка в 30-40 разів перевищує масу самого моху.
Листки у папороті:Папороть має укорочене надземне стебло. Від нього відходять довгі і широкі перисті листки.
4.У мохів немає провідної тканини, вони не можуть проводити воду і поживні речовини на велику відстань, тому вони малого зросту. Функцію коренів виконують ризоїди — вирости, за до яких поглинається вода і поживні речовини. Мох сфагнум з плином часу відмирає, утрамбовується, і утворюється торф.
Папороті є багаторічними трав'янистими рослинами. У папоротей розвинені всі органи рослини —коріння (4), стебло (2) і листя (1). У папоротей добре розвинене кореневище (3). ... З нижньої сторони заростка утворюються ризоїди і статеві органи.
5.Морфологічно він складається із стопи, циліндричної ніжки, на верхівці якої розміщується куляста, еліптична або циліндрична коробочка. В ній утворюється спорангій зі спорами. Спорогон тісно пов'язаний з гаметофітом, оскільки отримує від нього воду і поживні речовини, тобто паразитує на гаметофіті
На нижній поверхні листка зазвичай знаходяться коричневі горбки - соруси з розміщеними в них спорангіями. Зверху соруси вкриті покривальцем. У спорангіях у результаті мейозу утворюються гаплоїдні спори за до яких і відбувається розмноження папороті.
6.мохи та папороті мають спорангії, але не мають квіток, насінин та плодів (на відміну від квіткових рослин).
Квітка папороті цвіте тільки в народних сказаньях, а насправді ви не знайдете квітучого куща папороті. У них розмноження проходить спорами, а не насінням, які утворюються після цвітіння. Спори розташовуються на зворотному боці листка. Ще папороть можна розмножити, поділивши корінь на частини
7.Риси відмінності полягають в тому, що мохи та папороті розмножуються за до спор, а покритонасінні - за до насіння. ... У мохів замість коріння ризоїди, а у папоротей та покритонасінних - повноцінні корені.
Папороті, хвощі і плауни мають певні особливості будови. Ці рослини за зовнішнім виглядом мало схожі між собою. ... У порівнянні з водоростями і мохами папоротеподібні мають більш складну будову. Однак до квіткових рослин їх віднести не можна, так як вони розмножуються не насінням, а спорами.
8.мохи та папороті мають спорангії, але не мають квіток, насінин та плодів (на відміну від квіткових рослин). ... Вегетативними органами мохів, папоротей та квіткових рослин є: корінь (або ризоїди), стебло та листок. Органами розмноження мохів та папоротей є спорангії, квіткових рослин - квітки, насінини та плоди
У папороті немає пліда.
