Прокаріотичні мікроорганізми за структурою та функціями є складними саморегулюючими системами. У процесі життя мікроорганізми, залежно від тих субстратів, у які вони потрапляють, виробляють адаптивні ферменти. Завдяки цьому вони можуть швидко пристосовуватися до найрізноманітніших умов. Основні процеси обміну речовин у бактерій (живлення, дихання і виділення) мають спрощений характер, надходження поживних речовин, а також видалення продуктів життєдіяльності, здійснюється просто через клітинну оболонку.
Живлення. Для прокаріотів характерна надзвичайна різноманітність у типах живлення. За сучасною класифікацією типи живлення прокаріотів розрізняють залежно від джерела Карбону і енергії. За джерелом Карбону всі мікроорганізми можна поділити на дві групи: автотрофи і гетеротрофи. Чимало мікроорганізмів є міксотрофами, тобто вони здатні переходити від одного типу живлення до іншого. Переважна більшість прокаріотів є гетеротрофами, які можуть добувати органічні сполуки з відмерлих решток (сапротрофи), живих організмів (паразитотрофи) та отримують завдяки співіснуванню (симбіотрофи). За використання різних джерел енергії серед мікробів вирізняються такі групи: а) фототрофи, які використовують сонячне світло, як джерело енергії; б) хемотрофи, джерелом енергії для яких є різні неорганічні і органічні сполуки.
ответ:Высшими видами в мире животных являются млекопитающие и птицы. По тому, как они взаимодействуют друг с другом внутри популяции своего вида, их можно отнести к животным-одиночкам или к тем, которые организовываться в постоянные группы.
Тех, кто обладает достаточно высоким уровнем организации, называют «социальными животными».
Изучением группового и территориального поведения млекопитающих и птиц в их среде обитания занимаются ученые этологи. Естественное наблюдение за ними является основным методом науки этологии, которая возникла на стыке зоологии, биологии и сравнительной психологии.
Объяснение:
при организмов является следствием борьбы за существование. как результат - естественный отбор