лечебная физкультура (лфк)
лечебная физкультура (лфк) — метод, использующий средства культуры с лечебно-профилактической целью для более быстрого и полноценного восстановления здоровья и осложнений заболевания. лфк обычно используется в сочетании с другими терапевтическими средствами на фоне регламентированного режима и в соответствии с терапевтическими .
на отдельных этапах курса лечения лфк способствует осложнений, вызываемых длительным покоем; ускорению ликвидации анатомических и функциональных нарушений; сохранению, восстановлению или созданию новых условий для функциональной адаптации организма больного к нагрузкам.
действующим фактором лфк являются , то есть движения, специально организованные (гимнастические, спортивно-прикладные, игровые) и применяемые в качестве неспецифического раздражителя с целью лечения и реабилитации больного. способствуют восстановлению не только , но и психических сил.
особенностью метода лфк является также его естественно-биологическое содержание, так как в лечебных целях используется одна из основных функций, присущая всякому живому организму, — функция движения. последняя представляет собой биологический раздражитель, стимулирующий процессы роста, развития и формирования организма. любой комплекс лечебной физкультуры включает больного в активное участие в лечебном процессе — в противоположность другим лечебным , когда больной обычно пассивен и лечебные процедуры выполняет медицинский персонал (например, ).
лфк является также методом функциональной терапии. , стимулируя функциональную деятельность всех основных систем организма, в итоге приводят к развитию функциональной адаптации больного. но одновременно необходимо помнить о единстве функционального и морфологического и не ограничивать терапевтическую роль лфк рамками функциональных влияний. лфк надо считать методом патогенетической терапии. , влияя на реактивность больного, изменяют как общую реакцию, так и местное ее проявление. тренировку больного следует рассматривать как процесс систематического и дозированного применения с целью общего оздоровления организма, улучшения функции того или другого органа, нарушенной болезненным процессом, развития, образования и закрепления моторных (двигательных) навыков и волевых качеств.
стимуляционное воздействие на организм осуществляется через нейрогуморальные механизмы.
при выполнении в тканях усиливается метаболизм.
для большинства больных характерно снижение жизненного тонуса. оно неизбежно в условиях постельного режима из-за уменьшения двигательной активности. при этом резко сокращается поток проприоцептивных раздражителей, что ведет к снижению лабильности нервной системы на всех ее уровнях, интенсивности протекания вегетативных процессов и тонуса мускулатуры. при длительном постельном режиме, особенно в сочетании с иммобилизацией, происходит извращение нервно-соматических и вегетативных реакций.
Відповідь:Помешкання мумі-тролів[ред. | ред. код]
Рідна домівка мумі-тролів — гостинний блакитний будиночок, який розташований у чарівній Долині Мумі. Це той жаданий і гостинний причал, де завжди радо зустрінуть мандрівника, ким би він не був, де обігріють, нагодують, зрозуміють і втішать, бо там більше за скарби цінують дружбу і любов.
У Мумі-будинку найбільше поважають індивідуальність і намагаються її побачити у кожному. Тут розуміють: будь-який троль повинен мати можливість взяти, проживаючи в Мумі-будинку, те, що найбільше відповідає його унікальним здібностям.
Мешканці мумі-будинку[ред. | ред. код]
У мумі-будинку мешкають
Мумі-троль
Загальний улюбленець. Зворушує своєю відкритістю, доброзичливістю, любов'ю до батьків та симпатією до друзів. Він із задоволенням, як і будь-яка дитина, віддається різноманітним пригодам, мандрівкам, прагне чогось нового, незвіданого, таємничого і чарівного. Інколи маленькому Мумі здається, що час уповільнюється, а думки стають великими-великими: це він росте. Загалом Мумі-троль хоробрий, але іноді боязкий. Легко заводить знайомства, чим завдає головного болю своїй мамі.
Мумі-мама
Найкраща мама у світі! Мама Мумі-троля — втілення доброти, ніжності, турботи. Завжди готова прийняти нову «порцію» друзів улюбленого сина, нагодувати, приголубити й покласти спати всю цю ораву. Вона завжди із сумкою. Що в сумці? Нічого особливого речі, які можуть терміново знадобитися. Наприклад, сухі панчохи, карамельки, ліки від шлунка… Мумі-мама була принесена морем в обійми Мумі-тата.
Мумі-тато
Народився за найнезвичайнішого розташування зірок і залишений у Будинку підкидьок Гемулихи. Замолоду багато подорожував, сам збудував Мумі-будинок. Він також найвідоміший письменник у Долині Мумі та на її околицях. Талановитий, вірний своїм уподобанням, дружбі, здатний на екстравагантні витівки, заохочує все незвичайне у своєму оточенні.
Чмих (Крихітне Звірятко)
Трошки жадібний, любить скиглити. Небайдужий до всього яскравого і солодкого. Знайшов незвичайний грот (правда, не зовсім сам). Син Вертя та Підливки.
Нюхмумрик
Той, хто навесні будить Мумі-дол. Кожне літо проводить у Мумі-долі, а восени іде в далекі краї. Знайомий з усіма тваринами і птахами. Вірний друг Мумі-троля, невтомний шукач пригод. У ньому вирує кров романтика і поета. Любить викурити люльку і пограти на губній гармошці. Не любить таблички з заборонами, будинки і сторожа парку. Син Мюмлі та Потішника.
Хропусь
Зовні схожий на Мумі-троля, але, як і всі хропусі, змінює свій колір залежно від настрою. Має перуку, подібну до перуки Ісаака Ньютона. Любить наводити порядок і проводити різноманітні збори. Дуже серйозний тип. Але все ж таки не розуміє, навіщо на світі існують сестри.
Хропся
Сестричка Хропуся. Кокетлива модниця: має шовковистий чубчик і золотий браслетик на ніжці. Любить прикраси і проводити багато часу перед люстерком. Може бути напрочуд серйозною.
Предок Мумі-троля
Дуже старенький. Живе у печі. Має слабкість до розшитих бісером шнурочків для пічної в'юшки.
Чупсля і Трясля
Дві маленькі вертляві подружки з великою валізою. Розмовляють не дуже зрозумілою мовою. Милі, але безтямкі. Обожнюють молоко і вміст своєї валізи.
Вітрогонка
Досить загадкова панночка. Трошечки чарівниця. Живе у купальні в оточенні мишок-невидимок. Початок весни святкує грою на шарманці.
Мара
Холодна, страхітлива і жахлива, але… самотня. Сідає на кожний вогник, щоб зігрітися, але, звичайно, гасить його.
Гемуль
В нього величезний ніс. Ходить у сукні, яка дісталася йому від тітки. Він досить занудний, любить командувати і ніколи не визнає своєї неправоти. Колекціонує поштові марки. Коли грають у схованки, завжди ховається під диваном — на більше в нього не вистачає уяви.
Мюмля
Мама Маленької Мю, її старшої сестри, Нюхмумрика та ще багатьох мюмлят.
Потішник
Тато Нюхмумрика. Привабливий і веселий шукач пригод, але дуже ледачий.
Донька Мюмлі
Дівчина серйозна і прямолінійна. Любить себе й своє розкішне волосся. Весь час розшукує молодшу сестру.
Маленька Мю
Найменша мюмля у світі. Досить єхидна й уїдлива, але не зі зла, а тому, що не бачить причини бути іншою.
