У наш час доволі часто можна почути заклик до підняття національної самосвідомості, до виховання справжнього громадянина. Ці твердження є складовими таких понять, як духовність, духовні орієнтири, духовні цінності. Якщо країна виховуватиме духовну особистість, дбатиме про те, щоб змалечку діти отримували правильні духовні орієнтири, то вона отримує сильну, свідому молодь, яка буде чітко себе позиціонувати громадянином, який шанує свою країну, свою рідну місцевість, своїх батьків і традиції.
Духовні орієнтири можна формувати на кожному уроці в школі, на кожній виховній годині, та саме на уроках літератури є можливість якнайглибше вразити душу дитини, показати їй усю красу культури, слова, сформувати такі духовні риси характеру, як відвагу, честь, повагу, любов, мужність на прикладі літературних героїв.
Література в школі повинна формувати не просто освічену людину, яка має свої переконання, є патріотом, є людиною розумною. Література повинна формувати особистість, здатну жити в оновленому суспільстві за законами гуманізму. Виховний вплив у літературі ми можемо простежити лише тоді, коли літературний твір може бути осмислений читачем, коли почуття й переживання героя стануть переживанням учнів. Аналіз твору має сприяти опануванню учнем духовних орієнтирів творчості письменників – критеріїв моральної та естетичної оцінки подій, явищ і людських стосунків. На уроках літератури у вчителя є найбільше можливостей розглянути ті питання, які стосуються духовності та безпосередньо формування її у дитини. Більше того, учитель має можливість впливати на дитину непомітно, не нав’язуючи їй певний погляд, а формувати в школяра власний за до прикладів з літератури.
Отже, найбільш сприятливим для формування духовного світу учня є урок літератури. Адже він включає в себе можливість на прикладі життєпису автора та дій головного героя показати позитивні або ж негативні якості особистості, тим самим правильно сформувати духовні цінності. Варто пам’ятати, що в старшій школі формування духовних орієнтирів проходить інакше, ніж в основній. Сам процес усвідомлення цінностей відбувається лише у випадку повного розуміння духовності. Тому вчитель літератури повинен доторкнутися до душі та розуму старшокласників, підбирати твори для вивчення, наповнені духовними цінностями.
Відповідь:
Пояснення:ШИК-реакция (окраска реактивом Шиффа)
Предназначен для выявления нормальных и патологически измененных тканевых компонентов, содержащих в своем составе близкорасположенные гликолевые или аминогидроксильные группы.
Результаты: ШИК-положительные субстанции - ярко-красный. Ядра - синий.
Конго красный - представляет собой эмпирический метод для выевления амилоида. Окрашенный Конго красным амилоид демонстрирует к двойному лучепреломлению в поляризованном свете. Из наблюдаемой анизотропии можно сделать вывод об упорядоченности молекулярной структуры амилоида.
Результат: Амилоид кирпично-красный, дает двойное лучепреломление в поляризованном свете. Ядра синие.
Окрашивание липидов и липоидов (Судан III или красным шарлахом)
Указанные красители выявляют все жиры и липоиды, нейтральные жиры.
Для выявления жиров требуется формалиновая фиксация; фиксировать нужно не более 48 часов. После промывки кусочки режут на замораживающем микротоме. Обычные методы заливки применять нельзя, так как эфир, ксилол и крепкие спирты, употребляемые при заливке, растворяют и извлекают жиры из изучаемых объектов. Метод окраски суданом III и красным шарлахом основан на том, что эти краски хорошо растворяются в жирах. Из насыщенных спиртовых растворов судан III и шарлах красный легко переходят в жир окрашиваемых тканей. Растворимость судана III и шарлаха красного в жирах гораздо выше, чем в спирте. Срезы после окраски на жир заключают в глицерин или глицерин-желатин, которые не растворяют жира и хорошо просветляют необезвоженный препарат.
Результат: жировые вещества интенсивно оранжево-красного цвета, ядра - синие.
Церковь Спаса на Ильине. Великий Новгород. XIV в. - церковь построена местными мастерами по заказу бояр и купцов. Храм был крестово-купольным, с каменными стенами. Фрески написаны Феофаном Греком. Снаружи храм украшен декоративной кладкой: нишами, наличниками, «поясками» из камня.
Успенский собор в Московском Кремле. 1479 г. - Главный собор православной Руси, в котором впоследствии венчали царей на царство. Построен по приказу Ивана III итальянским зодчим Аристотелем Фиораванти. Храм отличается строгостью фасадов, красиво оформленным порталом, изящными дугами кокошников-закомаров и золочёными куполами. Фрески храма принадлежат кисти Дионисия.