1)Петя был рад от души. ( Так говорят,когда очень рады. Здесь слово "душа" употреблено в родительном падеже.) 2) Бабушка души не чаяла в своих внуках. ( Так говорят, когда очень любят кого-либо. Души - Р.п.) 3) Это мне не по душе. ( Так говорят,когда что-либо не нравится. Душе - Дательный падеж) 4) Чуть душа держится. ( Так говорят, когда кто-либо очень слабый, хилый. Душа - Именительный падеж.) 5) Лезть в душу. ( = Допрашивать, Душу - Винительный падеж) 6) Нет ничего за душой ( = Бедный человек, Душой - Творительный падеж) 7) Думать о душе ( = Делать что-то духовное, Душе - Дат. падеж) 8)Затаить в душе ( = Скрыть что-либо, Душе - Предложный падеж) 9)Отвести душу ( = Порадовать себя чем-либо, Душу - Вин., падеж) 10) На душе легко ( = Спокойствие, Душе - Предложный падеж) 11)Душа не на месте ( = Волноваться, Душа - Именит. падеж) 12) Покривить душой (= Соврать, Душой - Твор. падеж)
Те, яку велику роль відіграє слово у житті, люди зрозуміли давно. Це знайшло своє відображення у фольклорі, українських прислів'ях і приказках. Дуже влучними висловами наш народ вміє охарактеризувати цілу гаму почуттів, що виникають у різних життєвих ситуаціях, від спілкування з тією чи іншою особою.
Народне прислів'я каже: «слова ласкаві, та думки лукаві». Навіть не потрібно надто напружувати уяву, щоб зрозуміти, що йдеться про хитру, улесливу людину, котра в очі говорить щось гарне, а справи робить погані. А про того, хто швидко орієнтується в обстановці, вміє дати чітку відповідь, сказано так: «слова не позичає» або «за словом до кишені не лізе».
Іноді ми говоримо щось зайве, а потім жалкуємо про це. Знайдемо в народній скарбничці відгук і на цей випадок. Існує багато прислів'їв з цього приводу: «слово не стріла, а глибше ранить», «слово не горобець, вилетить — не піймаєш».
Велика сила слова. В народі завжди поважали тих, у кого слова не розходяться з ділом, хто вміє дотримуватися даного слова. Народна мудрість вчить не кидати слів на вітер. Недаремно кажуть: «Давши слово — держись, а не давши — кріпись». Є й інша приказка: «краще не обіцяти, як слова не держати». А ще народна мудрість дає цінну пораду не розкидатися словами, бо по тому, як і що ми говоримо, інші люди судять про наш розум. Адже, справді, краще промовчати, коли немає що казати, бо слово — срібло, а мовчання — золото.
Тарелки надо нарисовать, под двумя написать С (сухие). Записать действие: 5-2 = 3.