1) А. Умение контролировать развитие своего организма и физические нагрузки.
2) А. Секундомер
3) Б переносить физическую нагрузку длительное время.
4)В. Бег 30 м.
5) В. Наложить на ушибленное место лед.
6) Б. Сила, быстрота, выносливость, гибкость, ловкость.
7) А. До начала бега.
8) Б. Каждый по своей дорожке.
9) Б. Прыжки в длину.
10) Б. Чтобы не было травм
11) В совершать большое количество движений за короткий промежуток времени.
12) А. Выносливость
13) Б. Глазомер, координацию, укрепляет мышцы рук и туловища.
14) А. Старт – финиш.
15) А. Спринтер.
16) В. Лёгкая атлетика
17) В. Кроссовки
18) Б с мышц производить активные действия.
19) В. Подтягивание
20) А. Марафон
21) В. 100 м
22) В. Челночный бег
23) Б. Вдох через нос, выдох через рот.
Твір-роздум: «Чи потрібне українознавство?» Ви можете написати використовуючи поданий варіант. Твір «Чи потрібне українознавство?» У школі ми освоюємо безліч цікавих предметів, пов’язаних з історією, культурою, географією України. І кожна наука компетентна у своїй стихії. Та останнім часом у багатьох виникає питання для чого потрібне українознавство? Та що це таке? Відомий український письменник дав таке визначення українознавству: «… – це пояснення того, чому ми такі, які є сьогодні. Це пізнання не лише наших чеснот, а й хиб та вад, що прирікають нас важко жити». Справді, це потрібно сучасному українцю. Тому ми вивчаємо українознавство з метою пізнання себе не приховано, а відверто, визнаючи всі похибки. Українознавство – це не тільки козаки і вареники, а глибока система знань про народ, про культуру і предків, і учасників. Це своєрідне поєднання історії, літератури, мистецтва, фольклору. І якщо хтось запитає: для чого нам ця псевдонаука? Відповідь однозначна: бо ми – українці й варто цінувати духовне обличчя свого народу й власного «я». У нас чарівна багатовікова культура, своєрідна музика, театр, образотворче мистецтво. А етнографія й фольклор відтворюють усе духовне багатство нашої країни. Ці основні складники українознавства будуть важливими завжди для того, щоб народ і пам’ять про нього залишалися вічними, невмирущими. Тож, я вважаю, що неможливо стати справжнім українцем, якщо ти зневажаєш власну історію, культуру, традиції. А справді прогресивну, вільну цілеспрямовану державу можуть створити тільки високоінтелектуальні громадяни, які поважатимуть і цінуватимуть свою Батьківщину, рідну домівку, батька й матір.