1 - Табиғатты қорғау ережелерін сақтау өте маңызды, табиғатты кез-келген тәсілдермен қорғау керек, егер адам табиғаты болмаса, болмас еді.
2 - Бірінші бағыт (ilm al-hadith al-hass bi-r-rivaya) осы немесе басқа хадистің таратқыштар тізбегі арқылы қалай жеткенін зерттейді.
Екінші бағыт (ilm al-hadith al-hass bi-d-diraya) хадистің дұрыстығын, оның шарттарын, түрлерін, одан алынған ережелерді, оны таратушылардың жағдайы мен оларды қабылдау шарттарын және т.б.
3 - 3.1 - Прут өзені .
3.2 - Прут (украиндық Прут, Рум. Прут) - Украина, Молдова және Румыниядағы өзен, Дунайдың сол саласы, ұзындығы 953 км (Молдова шегінде 695 км).
3.3 - Говерла маңындағы таулардан Прут шығысқа қарай Яремче мен Черновцыге қарай ағады. 100 км-ден кейін өзен оңтүстікке бұрылып, Молдова мен Румыния арасындағы табиғи шекараны құрайды. Яссы қаласынан басталып, Прут кеме қатынасына ие болып, Дунайдың Қара теңізге құятын жерінен онша алыс емес жерде Галатиде Дунайға құяды.
3.4 - Пруттың салаларында және өзеннің өзінде келесі балықтар тіршілік етеді: Дунай лососы, чуб, пустуст, алабұға, шортан, көктерек, гудгеон, шымшық, қарақұйрық, сазан, шошқа, күміс шошқа, вимет, руд, сом, форель, миннов, иде, руф, тенч, горчак, чар, барбель, қараңғы, шошқа, бурбот және гоби.
3.5 - Молдованың көптеген кәсіпкерлері енді жүк тасымалдау үшін тек автомобильді ғана емес, өзен көлігін де қолдана алады. Елдің батысында Прут өзенінде кеме қатынасы қайта басталды.
3.6 - Қоршаған ортаны қорғау министрлігі Прут және Днестр өзендерінің экологиялық жағдайына алаңдайды. Днестр мен Прут өзендерінде, Молдова шекарасында жүргізілген кешенді экологиялық экспедиция нәтижесінде ғалымдар өзендердің өте қауіпті жағдайда екенін анықтады.
Объяснение:
Экономические
Предмет. В статье рассматривается экономическое развитие России во второй половине XIX начале XX века. В этот период капитализм сформировался как самостоятельная формация. Усиление позиций тяжелой индустрии, широкое использование труда наемных работников, концентрация производства и капитала, акционирование привели к монополистической стадии развития капитализма. Цели. Показать специфику и особенности капиталистического развития России и усиление ее индустриальной мощи. Бедная капиталами страна прибегала к иностранным инвестициям и займам, получаемым под российский хлебный экспорт. Появились новые промышленные регионы на юге страны. Специфика монополистического периода развития состояла в сохранении пережитков феодализма и этатизме. Методология. В данной работе на основе проблемно-хронологического и статистического методов рассматриваются достижения, успехи и просчеты развития капиталистических отношений Российской империи в различных отраслях народного хозяйства. Результаты. Решающими предпосылками российской модернизации на рубеже XIX-XX вв. были строительство железных дорог, денежная реформа С.Ю. Витте по введению золотого рубля, создавшая благоприятный инвестиционный климат, обеспечившая приток иностранного капитала в Россию, и проникновение капиталистических отношений в деревню. Выводы. Главной формой модернизации России стала индустриализация, проводившаяся за счет деревни. В начале ХХ в. экономический кризис ускорил монополизацию ряда отраслей. В России окончательно сложились синдикаты, тресты и концерны. В начале ХХ в. Россия имела самые высокие темпы роста производства по сравнению с развитыми европейскими странами. Однако по размеру душевого дохода Россия заметно отставала от передовых стран. При этом сохранялось отсталое сельское хозяйство. Поступательное развитие России прервала Первая мировая война. Полученные выводы находят применение в лекциях и семинарах базовых курсов «Экономическая история» и «История России».
Объяснение:За естетичним визначенням, бароко — стиль, що виникає на хвилі кризи гуманізму і народження маньєризму. Він висловлює бажання насолоджуватись дарунками життя, мистецтва і природи. Якщо ренесанс мав незначне поширення у країнах за межами Західної Європи, то з доби бароко почалося справжнє поширення європейської цивілізації на інші континенти.
Арх. Карло Мадерно, церква Св. Сусанни у Римі, один з перших зразків римського бароко, 1603 рік.
Михайлівський Золотоверхий собор у Києві (1113), — характерний приклад стилю українського бароко.
Аннібале Карраччі, малюнок до стінопису в галереї Фарнезе, 1597 р(?)
Великого значення в цей час набули церемоніали, етикет, ушляхетнення життя й зовнішнього вигляду людини. Ці постулати знайшли своє відображення в мистецтві. Основні риси стилю бароко — парадність, урочистість, пишність, динамічність. Особливо треба відзначити прагнення до синтезу мистецтв — взаємопроникнення архітектури, скульптури, живопису й декоративного мистецтва. Архітектура бароко вирізняється просторовим розмахом, плавністю й складним поєднанням криволінійних форм, злиттям об'ємів у динамічну масу, багату на скульптурний декор. Часто зустрічаються розгорнуті колонади, пілястри. Куполи набувають складних форм, стають багатоярусними. Характерні деталі бароко — теламон (атлант), каріатида й маскарон.
Батьківщиною бароко вважається Італія та її такі визначні мистецькі центри, як Рим, Мантуя, меншою мірою — Венеція і Флоренція, де зберігаються перші зразки бароко в архітектурі, скульптурі, живописі