Літературу мені викладали найкращі вчителі. Вони мене багато чого навчили, тож я можу розповісти, як "зроблене" оповідання "Хамелеон".
Цікава сама назва твору. Хамелеон — тварина, що змінює колір шкіри залежно від навколишнього середовища. Але людина чутлива до російської мови почує у назві два слова. Одне — хам — не потребує пояснень, друге за походженням грецьке і дало початок російському "єлей", тобто те, чим помазують на царство або перед найважливішими подіями життя християнина.
Дійові особи мають промовисті прізвища: Очумєлов, Хрюкін, Пічугін. Трохи темніші, бо діалектні, імена Єлдирін (Волдирін) та генерал Жигалов (Кропивин). Ці прізвища допомагають характеризувати дійових осіб.
Типова картина провінційного містечка, коли південна спека розганяє людей по домівках, та "повідчинювані двері крамниць і шинків позирають на світ божий похмуро, мов голодні пащі".
Та безлад біля дров'яного складу купця Пічугіна викликає до себе любителів ловити гав. Далі — сцена розслідування, під час якого велику роль відіграє пальто, яке пан наглядач то знімає, то одягає залежно від перебігу подій.
Дуже цікаво, що настрій натовпу також змінюється, як і настрій поліцейського. Так що хамелеон він не один...
Можна розповісти про все це докладніше, але й так зрозуміло, що Чехов був майстром короткого оповідання, а його письменницький стиль бездоганний.
Это стихотворение перекликается с пушкинским «Цветы последние милей...». Картины увядания передают настроения грусти, тихого восхищения, неизбежной боли ухода. Светло окрашенная лексика («светлость», «умильная, таинственная прелесть», «томный, легкий шелест», «туманная и тихая лазурь», «кроткая улыбка») сочетается со словами, выражающими печаль, тревогу, неуют, страх («зловещий», «над грустно-сиротеющей землею», «бурь», «порывистый, холодный ветр», «ущерб, изнеможенье», «увяданья», «страданья»).
Поэт и в увядании чувствует «прелесть». Настроение «умильной» печали, переданной образом конца года - осени, усиливается образом соответствующего ей конца дня - вечера.
«Ущерб, изнеможенье», «кроткая улыбка», «божественная стыдливость страданья» - эти слова относятся в равной мере и к состоянию природы, и к состоянию человека. Тютчев не разделяет природу и человека, они едины в своих проявлениях, природа одухотворена. Поэт «переводит» эти общие ощущения на язык «существ разумных»: «Божественная стыдливость страданья» значит смиренное принятие всего, посланного свыше; чувство гармонии, которая проявляется в том числе и в страдании, и в его преодолении
Изменения на политической карте бывают количественными (присоединение к государству вновь открытых земель, территориальные приобретения и потери после войн, объединение или распад государств, обмен государствами участков территории и т. п.) и качественными (приобретение суверенитета, смена формы правления и государственного устройства, образование межгосударственных союзов и т. п.). Принципиальное различие — качественные изменения не ведут к изменению территории. Количественные изменения связаны с территориальными приобретениями, потерями, добровольными уступками государств и т. д. Качественные изменения — смена одной формации другой, завоевание суверенитета, введение нового государственного устройства и т. д.
В настоящее время количественные изменения снижаются и в основном происходят качественные изменения на политической карте мира.
Майстерність А. Чехова в оповіданні "Хамелеон"
Літературу мені викладали найкращі вчителі. Вони мене багато чого навчили, тож я можу розповісти, як "зроблене" оповідання "Хамелеон".
Цікава сама назва твору. Хамелеон — тварина, що змінює колір шкіри залежно від навколишнього середовища. Але людина чутлива до російської мови почує у назві два слова. Одне — хам — не потребує пояснень, друге за походженням грецьке і дало початок російському "єлей", тобто те, чим помазують на царство або перед найважливішими подіями життя християнина.
Дійові особи мають промовисті прізвища: Очумєлов, Хрюкін, Пічугін. Трохи темніші, бо діалектні, імена Єлдирін (Волдирін) та генерал Жигалов (Кропивин). Ці прізвища допомагають характеризувати дійових осіб.
Типова картина провінційного містечка, коли південна спека розганяє людей по домівках, та "повідчинювані двері крамниць і шинків позирають на світ божий похмуро, мов голодні пащі".
Та безлад біля дров'яного складу купця Пічугіна викликає до себе любителів ловити гав. Далі — сцена розслідування, під час якого велику роль відіграє пальто, яке пан наглядач то знімає, то одягає залежно від перебігу подій.
Дуже цікаво, що настрій натовпу також змінюється, як і настрій поліцейського. Так що хамелеон він не один...
Можна розповісти про все це докладніше, але й так зрозуміло, що Чехов був майстром короткого оповідання, а його письменницький стиль бездоганний.
Объяснение: