Поява літератури у Київській Русі було важливим явищем культурного життя. її виникнення та розвиток пов'язані з соціально-економічними та культурними успіхами, поширенням писемності в усіх сферах суспільного життя. Природним підґрунтям її була усна народна творчість: епічні і ліричні пісні і перекази, легенди, заговори і заклинання. Особливе місце посідали пісні-билини, в яких історія народу відтворена самим же народом. Усна народна творчість зберігала події багатовікової дописемної історії.
В XI-XII ст. у Києві існувало три літературні осередки: в Софіївському соборі, Печерському та Видубицькому монастирях. Тут перекладалися і переписувалися книги, писалися нові оригінальні твори, творилося літописання.
З прийняттям християнства з'являється красне письменство, у якому взаємодіють церковно-слов'янська і давньоруська мови, сакральний і світський писемні стилі. Література Київської Русі зазнала впливу візантійської культури, значною мірою розвивалась на принципах канонічності, що спричинило появу особливих жанрів сакральної літератури.
лавная улица Ростова-на-Дону начала застраиваться в 1781 году, правда, тогда она еще не имела названия. Но на генеральном плане, датированном 1811 годом, цепочку зданий уже обозначили улицей Загородней. История гласит, что вплоть до середины 19 столетия это место использовалось для свалки мусора и вывоза нечистот.
Благоустройством Большой Садовой занялись лишь в 1864 году, когда на улице установили уличные керосиновые фонари. Затем сюда провели водопровод, в 1901 пустили первый в Ростове-на-Дону электрический трамвай.
В в Ростове-на-Дону существовало две улицы Садовые — Большая и Малая, по расположению они были параллельны друг другу. Однако после переименования Большой Садовой в улицу Фридриха Энгельса в советский период, а Малой — в улицу Александра Суворова историческое название вернули лишь центральной улице города в 1990-е годы.