народився 21 вересня 1866, помер Бромлі — 13 серпня 1946, Лондон) — англійський письменник, найбільш відомий як письменник-фантаст, хоча має значний доробок праць історичних, на політичну тематику, публіцистики та настільних ігор. Поряд з Мері Шеллі, Едгаром Елланом По та Жулем Верном, вважається одним із засновників сучасної наукової фантастики.До 1893 року відносяться його перші публікації як есеїста і новеліста в популярних газетах і журналах: «Pall Mall Gazette», «Pall Mall Budget». Це дозволяє йому розпрощатися з викладацькою діяльністю і стати журналістом, не обтяженим належністю до будь-якої конкретної агенції (free-lance journalist). До того ж він отримує замовлення на серію повістей і романів з науковим нахилом.
Веллс називає себе «соціалістом», проте «не марксистом». У 1903 році він вступає до Фабіанського товариства, проте скоро у 1909 році виходить з нього.
Протягом творчого життя (з 1895) Веллс написав близько 40 романів і багато оповідань, більше десятка полемічних творів на філософські теми і приблизно стільки ж робіт про перебудову суспільства, дві всесвітні історії, близько 30 томів з політичними і соціальними прогнозами, більше 30 брошур на теми про Фабіанське товариство, озброєння, націоналізм, загальний мир тощо, 3 книги для дітей і автобіографію.
Його першим художнім твором був роман «Машина часу» (The Time Machine, 1895) — про подорож винахідника у віддалене майбутнє. Потім з'явилися «Острів доктора Моро» (The Island of Dr. Moreau, 1896), «Людина-невидимка» (The Invisible Man, 1897), «Війна світів» (The War of the Worlds, 1898), «Перші люди на Місяці» (The First Men in the Moon, 1901, екранізований 2010 року каналом ВВС — «Перші люди на Місяці»), які розповідали, відповідно, про пересадження людських органів диким звірам, про невидимість, вторгнення марсіан на Землю і подорожі на Місяць. Ці романи забезпечили письменникові славу найзначнішого експериментатора в жанрі наукової фантастики і показали його здатність зробити правдоподібною найзухвалішу вигадку. Згодом у подібних творах, наприклад у романі «Звільнений світ» (The World Set Free, 1914), він сполучив наукову вірогідність з політичними прогнозами про прийдешню всесвітню державу. Теза про науку, здатну створити всесвітню державу, у якій людина зможе розумно використовувати свої винаходи, з наснагою повторюється у всіх книгах Веллса, однак його оптимізм знищила Друга світова війна, після чого він в розпачі написав книгу «Розум на краю своєї натягнутої вузди» (Mind at the End of Its Tether, 1945) де пророчив вимирання людства.
Люди осваивали новые земли по разным причинам. Самые главные — это поиск территорий для земледелия и охоты, торговли, поиск новых полезных ископаемых, поиск возможных путей передвижения — водных и сухопутных. Во время воин люди иногда были вынуждены покидать свои территории, убегая от врага. Новые территории осваивались после природных катастроф. Во время крепостного права люди на север и в тайгу уходили в поисках свободы. Большой вклад в освоение новых земель внесли ученые и путешественники. Например, братья Лаптевых (Дмитрий Яковлевич и Харитон Прокофьевич) помогли людям составить представление о северных землях, находящихся между реками Леной и Енисеем, о полуострове Таймыре — самом северном полуострове нашей страны. До братьев Лаптевых эти края никто не изучал. Также братья Лаптевы изучали побережье океана, территорию вдоль рек Колыма и Анадырь.
В честь братьев Лаптевых названо море в северном Ледовитом океане, а также множество географических объектов на суше.
Люди осваивали новые земли по разным причинам. Самые главные — это поиск территорий для земледелия и охоты, торговли, поиск новых полезных ископаемых, поиск возможных путей передвижения — водных и сухопутных. Во время воин люди иногда были вынуждены покидать свои территории, убегая от врага. Новые территории осваивались после природных катастроф. Во время крепостного права люди на север и в тайгу уходили в поисках свободы. Большой вклад в освоение новых земель внесли ученые и путешественники. Например, братья Лаптевых (Дмитрий Яковлевич и Харитон Прокофьевич) помогли людям составить представление о северных землях, находящихся между реками Леной и Енисеем, о полуострове Таймыре — самом северном полуострове нашей страны. До братьев Лаптевых эти края никто не изучал. Также братья Лаптевы изучали побережье океана, территорию вдоль рек Колыма и Анадырь.
В честь братьев Лаптевых названо море в северном Ледовитом океане, а также множество географических объектов на суше.
народився 21 вересня 1866, помер Бромлі — 13 серпня 1946, Лондон) — англійський письменник, найбільш відомий як письменник-фантаст, хоча має значний доробок праць історичних, на політичну тематику, публіцистики та настільних ігор. Поряд з Мері Шеллі, Едгаром Елланом По та Жулем Верном, вважається одним із засновників сучасної наукової фантастики.До 1893 року відносяться його перші публікації як есеїста і новеліста в популярних газетах і журналах: «Pall Mall Gazette», «Pall Mall Budget». Це дозволяє йому розпрощатися з викладацькою діяльністю і стати журналістом, не обтяженим належністю до будь-якої конкретної агенції (free-lance journalist). До того ж він отримує замовлення на серію повістей і романів з науковим нахилом.
Веллс називає себе «соціалістом», проте «не марксистом». У 1903 році він вступає до Фабіанського товариства, проте скоро у 1909 році виходить з нього.
Протягом творчого життя (з 1895) Веллс написав близько 40 романів і багато оповідань, більше десятка полемічних творів на філософські теми і приблизно стільки ж робіт про перебудову суспільства, дві всесвітні історії, близько 30 томів з політичними і соціальними прогнозами, більше 30 брошур на теми про Фабіанське товариство, озброєння, націоналізм, загальний мир тощо, 3 книги для дітей і автобіографію.
Його першим художнім твором був роман «Машина часу» (The Time Machine, 1895) — про подорож винахідника у віддалене майбутнє. Потім з'явилися «Острів доктора Моро» (The Island of Dr. Moreau, 1896), «Людина-невидимка» (The Invisible Man, 1897), «Війна світів» (The War of the Worlds, 1898), «Перші люди на Місяці» (The First Men in the Moon, 1901, екранізований 2010 року каналом ВВС — «Перші люди на Місяці»), які розповідали, відповідно, про пересадження людських органів диким звірам, про невидимість, вторгнення марсіан на Землю і подорожі на Місяць. Ці романи забезпечили письменникові славу найзначнішого експериментатора в жанрі наукової фантастики і показали його здатність зробити правдоподібною найзухвалішу вигадку. Згодом у подібних творах, наприклад у романі «Звільнений світ» (The World Set Free, 1914), він сполучив наукову вірогідність з політичними прогнозами про прийдешню всесвітню державу. Теза про науку, здатну створити всесвітню державу, у якій людина зможе розумно використовувати свої винаходи, з наснагою повторюється у всіх книгах Веллса, однак його оптимізм знищила Друга світова війна, після чого він в розпачі написав книгу «Розум на краю своєї натягнутої вузди» (Mind at the End of Its Tether, 1945) де пророчив вимирання людства.