Шри Чинмой: Прежде всего, нужно понимать, что с вами происходит, когда вы видите физическую красоту другого человека. К вам приходит старая знакомая по имени зависть. Вы говорите: «У-у, я не так красив, как такой-то». Нам всегда кажется, что другие красивее нас. Они считают себя воплощением уродства, и вы чувствуете себя воплощением уродства. И так без конца. В вас очень часто вспыхивает зависть при виде внешней красоты другого человека. Но вместо того чтобы завидовать внешней красоте, попробуйте проявить божественное отношение. Можно сказать: «Если бы мне непременно нужно было быть такой же красивой, как она, я уверена, Бог сделал бы меня такой же красивой. Значит, мне этого не нужно».
Человек – существо социальное, и эти необходимы для выживания в обществе. Доброта – качество инстинктивное, а не результат сознательного выбора, культурных норм и религиозных заповедей. Некоторые ученые считают, что доброта к другим даже сильнее инстинкта самосохранения! Поэтому наивно думать, что доброта признак слабости человека или атавизма. Напротив, можно уверенно сказать, что мы на проявление доброты в гораздо больших размерах и недооцениваем пользу, которую она может нам принести.
Сталкиваясь в современной жизни проявлениями зла, ненависти и даже жестокости в отношении детей, женщин, пожилых людей, я решила на своих занятиях поговорить со студентами об их понимании добра, милосердия. Результатами таких обсуждений стали эссе моих студентов, которые сегодня я с большим удовольствием предлагаю вашему вниманию.
Объяснение:
Объяснение:
Одного разу під час прогулянки в лісі матуся обережно зірвала невідому мені рослину. Спочатку я чомусь подумала, що це лікувальний засіб, але потім зрозуміла, що помилилася. З лагідною посмішкою матуся відповіла, що барвінок не тільки лікує. З цією рослиною пов'язано багато народних звичаїв.
Наприклад, мене зацікавило те, що барвінок зберігає зелений колір листя навіть під сніговим покривом. Витривалість і неабияка живучість цієї рослини оспівані в народних піснях: барвінок в українському фольклорі символізує молодість, кохання, шлюбні відносини. Згідно з народним звичаєм, навесні парубки збирали барвінок і дарували коханій. Коли дівчина брала квітку, то це означало, що вона не проти стати дружиною цього парубка. Наречені також збирали квіти й своїми руками плели з них вінок, котрий надівали милому, співаючи пісню. На весіллі вінком, сплетеним із барвінку, квітчали молоду. Жодне весілля не обходилося без цього. У народі вважалося, що барвінок квітне на щастя, а в'яне на горе. Тому цій рослині приділялася така велика увага.
Ось таку розповідь я почула від своєї матусі. Мені радісно, що саме вона познайомила мене ще з одною рослиною, ще з однією оздобою моєї землі.