З давніх-давен калина вважається символом дівочої краси. Яскравими кетягами цієї рослини українці прикрашали свої хати, дівчата вплітали їх у весільні вінки.
Калину засушували і використовували як лікарський засіб.
Верба в Україні шанована не менше, ніж калина. Росте вона понад ставками і річками, низько схиляє свої віти до води. Верба — це провісниця весни. Вона випускає свої пухнасті китички, як тільки сонечко зігріє землю і розтане лід на річках і озерах. У Вербну неділю перед Великоднем у церквах освячують тонкі пучечки гілочок верби і зберігають їх цілий рік. Освяченими гілочками верби злегка б'ють малечу, примовляючи: «Не я б’ю, верба б’є, щастя й здоров’я дає».
Здавна вербу саджали на козацьких могилах, адже вона символізувала сум за загиблими оборонцями рідної землі.
Тарас Григорович Шевченко, перебуваючи у засланні, у пісках біля солоного озера Арал посадив вербові гілочки, які прийнялися, виросли і довго нагадували поетові рідну Україну.
Верба й калина — ще не вся Україна. Це символи нашої землі, вони бережуть нашу історію і культуру, нагадують, чиї ми діти, вчать нас любити свою Батьківщину.
"O'g'ri" hikoyasi chuqur ma'noga ega asar. Bu asarda o'zgalarning kulfatlari, baxtsizligi orqali kun ko'radigan amaldor obrazi ypritib berilgan. Qobil bobo xo'kizini topaman deb amaldorlar tomonidan talanishi, xonavayron qilinishi ko'rsatilgan. O'g'ri obrazi xalq molini kuppa-kunduzi talovchi amaldorlarni anglatadi. Bir ho'kiz yo'qolganidan ellikboshi, yuzboshi, amin, mingboshi kabilar manfaat ko'rganlar. Bu jarayonda yo'qotgan inson yanada ko'proq zarar ko'rgan.
Bu asar meni juda ta'sirlantirdi. Men mingboshi, yuzboshi, amin va ellikboshi kabilardan xalqni qiynab pulini olayotganidan nafratlandim, aksincha, Qobil boboga esa rahmim keldi. Hech qachon xalqning pulini yemaslik kerakligini, ularga doimo yordam berishni va insofli bo'lish kerakligini tushunib yetdim.
